Цей день в історіі. 2 грудня
Події
1015 — князь Ярослав Мудрий посів у Києві великокняжий престол.
1104 — рукоположений митрополит Київський Никифор І.
1375 — Болгарський монах Кіпріан рукоположений на митрополита Київського і Литовського.
1697 — У Лондоні відкрито кафедральний собор святого Павла і почалась перша служба.
1804 — Папа Римський Пій VII на урочистій церемонії в соборі Нотр-Дам проголосив Наполеона Бонапарта імператором Наполеоном I.
1805 — Під Аустерліцом у Моравії Наполеон Бонапарт розгромив об'єднану російсько-австрійську армію
1816 — У Лондоні луддити (борці з верстатами) влаштували масові акти знищення машин і верстатів на підприємствах.
1823 — У посланні до Конгресу президент США Джеймс Монро проголосив принцип політичного невтручання європейських держав у справи Американського континенту («доктрину Монро») — «Америка для американців!»
1848 — 53-річний австрійський цісар Фердинанд I був змушений зректися престолу на користь свого 18-річного племінника Франца Йосифа I.
1852 — Президент Франції Луї Наполеон Бонапарт оголосив себе імператором Франції під іменем Наполеон III і заснував Другу імперію.
1863 — Завершилося будівництво купола Капітолію у Вашингтоні (США).
1864 — у Херсоні заснували перший у Російській імперії Земський банк взаємного кредиту.
1864 — В Російській імперії проголошено судову реформу: рівність усіх перед законом, назалежність і незмінність суддів, введення суду присяжних для кримінальних злочинів тощо.
1870 — Рим проголошено столицею Італії.
1896 — у приміщенні Харківського оперного театру (тепер — обласна філармонія) відбувся перший в Україні публічний кіносеанс.
1901 — Американець Кінґ Жилетт запатентував безпечну бритву з двостороннім одноразовим лезом — жилетку.
1934 — в СРСР видано офіційну постанову про терор (офіційно — як наслідок вбивства Кірова).
1942 — Група вчених з університету Чикаго на чолі з Енріко Фермі продемонструвала керовану ядерну реакцію на першому ядерному реакторі.
1943 — радянські війська зайняли місто Новогеоргіївськ Кіровоградської області (нині затоплене).
1949 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції іншими особами (резолюція 317 (IV)). Цей день щороку відзначається як Міжнародний день боротьби за скасування рабства.
1956 — висадкою з яхти «Гранма» 82-х революціонерів на чолі з Фіделем Кастро на Кубі розпочалося повстання проти проамериканського режиму Батисти, яке завершилося перемогою після двох років важких боїв.
1960 — На металургійному заводі ім. Леніна в Кривому Розі задули доменну піч «Криворізька-Комсомольська» — тоді найбільшу у світі.
1961 — Кубинський лідер Фідель Кастро вперше публічно заявив, що він марксист-ленініст і має намір вести Кубу до комунізму.
1966 — Постановою Ради Міністрів СРСР створено Івано-Франківський інститут нафти та газу.
1969 — Між Сіетлом і Нью-Йорком відбувся перший демонстраційний політ реактивного літака Boeing 747, на борту якого перебувала 191 людина.
1971 — Вийшла постанова ЦК Компартії України та Ради Міністрів СРСР про спорудження в Києві архітектурно-меморіального комплексу «Меморіал Слави».
1971 — Утворилася Федерація Об'єднаних Арабських Емиратів (об'єднує 7 князівств).
1975 — Проголошено Лаоську Народно-Демократичну Республіку.
1982 — Хірурги з університету Юти вперше імплантували постійне штучне серце пенсіонерові Барні Кларку, з яким той прожив 112 днів.
1991 — незалежність України визнали першими Канада і Польща.
1991 — Полк зв'язку 13-ї армії (командир — В.Мартиросян) підняв над своїм розташуванням синьо-жовтий прапор.
1998 — Колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка заарештовано у Швейцарії за звинуваченням у відмиванні викрадених державних грошей.
2001 — Одне з найбільших банкрутств у світовій історії: найбільша нафтова корпорація США «Enron» оголосила про своє банкрутство. Розслідування «справи Enron» (топ-менеджери компанії й аудитори займалися приписками) потягло за собою серію корпоративних скандалів у США.
Народились
1728 — Ґальяні Фердинандо, італійський економіст, автор теорії вартості (+1787).
1859 — Сера Жорж, французький художник, основоположник пуантилізму (+1891).
1885 — Джордж Мінот, американський фізик, Нобелівський лауреат.
1890 — Олександр Шумський, нарком освіти УРСР, один із батьків «українізації» 1920-х років (+1946)
1906 — Пітер Карл Ґолдмарк, американський інженер, виходець з Угорщини. Керовані ним проекти у компанії CBS спричинили створення першої комерційної системи кольорового телебачення (1940) і грамплатівок на 33 и 1/3 оберти (1948) (†1977)
1923 — Каллас Марія, грецька співачка (сопрано), солістка найбільших оперних театрів світу (†1977).
1930 — Беккер Гарі, американський економіст, Нобелівський лауреат.
1937 — Осадчук Петро, український письменник і політичний діяч.
1946 — Джанні Версаче, італійський модельєр, якого застрелили на порозі власного будинку (†1997).
1951 — Галябарда Степан, український поет-пісняр.
1973 — Селеш Моніка, американська тенісистка.
1978 — Неллі Фуртадо, канадська співачка, автор пісень і акторка португальського походження. Лауреатка «Ґреммі» 2001 року за найкращий поп-вокал («I'm like a Bird»).
1981 — Брітні Спірз, американська поп-діва.
Померли
1547 — Ернан Кортес, іспанський конкістадор (*1485).
1552 — Франциск Ксав'єр, католицький святий та чудотворець, місіонер Азії, єзуїт.
1814 — маркіз Донасьєн Альфонс Франсуа де Сад, французький письменник, основоположник садизму (*1740)
1859 — страчено Джона Брауна, американця, який зі зброєю в руках виступив проти рабства негрів.
1969 — Ворошилов Климент Єфремович, один із перших п'яти маршалів Радянського Союзу (* 1881).
2006 — Вереш Марішка (англ. Mariska Veres), солістка рок-гурту «Shocking Blue» (* 1947).
