Цей день в історіі. 26 січня

Події

1244 — у хроніках вперше з'явилася назва поселення Берлін.

1500 — перші європейці прибули в Бразилію, відкривши гирло Амазонки.

1525 — з'явилася перша друкарська карта Росії — карта Московських земель.

1564 — у ході Лівонської війни відбулася битва при Чашниках.

1582 — (15 січня за старим стилем) в селі Киверова Гора, поблизу Запольського Яма (на південь від Пскова), між Росією і Річчю Посполитою підписаний Ям-Запольській мирний договір — перемир'я строком на 10 років; один із дипломатичних актів, що завершили Лівонську війну 1558–1583 рр.

1699 — укладений Карловицький мир, що завершив 17-річну війну Священного Союзу Австрії, Польщі та Венеціанської республіки проти Туреччини (Османської імперії).

1788 — англійські кораблі доставили в Австралію 730 ув'язнених, які заснували Сідней.

1802 — створена бібліотека Конгресу США.

Бібліотека Конгресу США, понад 30 011 749 книг. Листівка (не пізніше 1910)

1808 — в Австралії відбувся так званий «ромовий заколот».

1875 — американець Джордж Грін запатентував першу бормашину, яка працювала від електричних батарей.

1886 — німецький конструктор Карл Бенц отримав патент на триколісний автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння.

1893 — Бенц збудував чотириколісний автомобіль, який став основою для створення багатьох вдалих гоночних машин.

1905 — у Південній Африці виявлено найбільший у світі алмаз «Куллінан» вагою 3106 каратів.

1919 — махновці уклали договір про спільні дії з більшовиками.

1924 — ухвалою 2-го з'їзду Рад Петроград перейменований на Ленінград.

Мавзолей Леніна

1924 — наказом начальника Московського гарнізону установлений Пост № 1, пост Почесної варти у Мавзолеї В. І. Леніна.

1931 — звільнений з в'язниці Махатма Ганді.

1934 — підписаний пакт Гітлера-Пілсудського між фашистською Німеччиною та Другою польською республікою.

1939 — війська генерала Франко взяли Барселону.

1940 — нацисти заборонили польським євреям їздити на потягах.

1945 — радянські війська зайняли польське місто Освєнцім і визволили вцілілих в'язнів концентраційних таборів.

1949 — компанія «Амерікан Ейрлайнз» першою у світі ввела попередження по гучномовцях про правила безпеки пасажирів.

1956 — в Італії почалися Сьомі зимові Олімпійські ігри.

1962 — у США запущено космічну станцію «Рейнджер 3», яка мала доставити на Місяць наукове обладнання. Запуск завершився невдало — станція пройшла повз супутник на відстані 40 тисяч км.

1965 — Гінді стає офіційною мовою Індії.

1972 — югославка Вуловіч Весна залишилася живою після падіння літака з висоти 10 159 метрів.

1980 — Канада оголосила про бойкот московської Олімпіади.

1983 — випущена програма електронних таблиць Lotus 1-2-3.

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Японією.

1997 — у Чечні відбулись президентські вибори — набравши 65% голосів, перемогу здобув Аслан Масхадов.

1999 — Сенат США відкинув пропозицію демократів про припинення слухань за обвинуваченням президента країни Білла Клінтона.

2000 — в Аргентині археологи знайшли останки найбільшого в історії нашої планети динозавра.

2001 — у Чорному морі затонув український теплохід «Пам'ять Меркурія», на борту якого було 54 особи. 12 осіб загинули, 8 пропали безвісти.

2001 — у результаті землетрусу в Гуджараті (Індія) загинуло понад 20 тисяч людей

2003 — Вейхенмаєр Ерік, американець, став першою сліпою людиною, яка скорила всі найвищі гірські піки на всіх сімох континентах.

Народились

1763 — Карл XIV Юхан, маршал Франції (1804), учасник революційних і наполеонівських воєн, згодом король Швеції та Норвегії (1818–1844) (Jean-baptiste Jules Bernadotte, †1844).

1897 — Іван Кулик, український поет і громадський діяч, перший голова Спілки радянських письменників України (розстріляний 1937).

1918 — Чаушеску Ніколае, президент Румунії (1974—89), генеральний секретар компартії Румунії (1955—89).

1921 — Юрій Озеров, кінорежисер, народний артист СРСР.

1918 — Філіп Хосе Фармер, американський письменник-фантаст.

1921 — Акіо Моріта, японський бізнесмен, засновник компанії «Sony».

1925 — Пол Ньюман (Леонард), американський кіноактор, лауреат премії «Оскар».

1928 — Роже Вадим (Роже Владимир Племянніков), французький кінорежисер, колишній чоловік акторок Брижіт Бардо, Катрін Деньов, Джейн Фонди.

1944 — Анжела Девіс, американська комуністка, борець за громадянські права чорношкірих.

1950 — Володимир Щербань, український політик, голова Ліберальної партії України.

1950 — Йорг Гайдер, націоналістичний австрійський політик.

1950 — Володимир Білецький, український вчений в галузі гірництва, доктор технічних наук.

1953 — Андерс Фог Расмуссен — прем'єр-міністр Данії у 2001—09, генеральний секретар НАТО від 2009.

1955 — Гелен Едді ван, американський рок-музикант, співак, лауреат «Гремі».

1959 — Наталія Вавилова, російська актриса кіно.

1960 — Леонід Парфенов, російський тележурналіст і телеведучий («Намедни»).

1961 — Вейн Ґрецкі, канадський хокеїст, найуспішніший гравець в історії НХЛ, встановив більшість рекордів ліги.

1970 — Михайло Добкін, український політик, міський голова Харкова (2006–2010), член Партії регіонів, герой знаменитого запису виборчих роликів з Добкіним.

1979 — Максим Калиниченко, український футболіст, півзахисник збірної України та сімферопольської «Таврії».

Померли

1564 — Петро Шуйський, військовий і державний діяч, герой Лівонськой війни.

1795 — Йоганн Крістоф Фрідріх Бах (Johann Christoph Friedrich Bach), німецький композитор, син Й.-С. Баха (*1732).

1823 — Едуард Дженнер, англійський лікар, хірург, творець вакцини проти віспи.

1824 — Жан Луї Андре Теодор Жеріко (Théodore Géricault), французький маляр (*1791).

1831 — Антон Дельвіг, поет, автор романсів, видавець, друг Олександра Пушкіна (*1798).

1855 — Жерар де Нерваль (Gérard de Nerval), французький поет-романтик (*1808).

1870 — Чезаре Пуньі (Cesare Pugni), італійський композитор, що написав перший балет на російську тему, — «Коник-Горбоконик» (* 1802).

1891 — Николаус Авґуст Отто, німецький конструктор, що створив 4-тактний двигуна внутрішнього згорання (*1832).

1893 — Ебнер Даблдей (Abner Doubleday), американський генерал, якому приписували винахід бейсболу (*1819).

1925 — Джеймс Макензі (Sir James Mackenzie), шотландський лікар-кардіолог, один з перших дослідників аритмій серця (*1853).

1943 — Микола Вавилов, учений-генетик, селекціонер, помер від дистрофії у в'язниці.

1966 — Микола Мордвинов, російський радянський актор (*1901).

1975 — Любов Орлова, російська радянська актриса (* 1902).

1980 — Палецкис Юстас (Justas Paleckis), литовський журналіст, радянський державний діяч (*1899).

1990 — Абашидзе Давид, грузинський актор і режисер (фільми «Не горюй!», «Піросмані», «Мелодії Верійського кварталу» (*1924).

1994 — Олексій Саморядов, сценарист (*1962).

1994 — Алесь Адамович (справжнє ім'я Олександр Михайлович), білоруський письменник («Партизани», «Хатинськая повість», «Карателі»; *1927).

1996 — Всеволод Санаєв, актор театру і кіно, народний артист СРСР (*1912).

2003 — Валерій Брумель, російський легкоатлет, олімпійський чемпіон (1964) зі стрибків у висоту (*1942).