Цей день в історіі. 7 квітня
Події
1348 — чеський король і імператор Священної Римської імперії Карл IV заснував у Празі Карлів університет — перший у Центральній Європі
1652 — голландець Ян Ван Рібек (Jan van Riebeeck) заснував в Південній Африці форт Кейптаун
1738 — Папа Климент XII особливою буллою звинуватив «вільних каменярів» в лицемірстві, удаванні, єресі і збоченнях. У особливу провину їм була поставлена таємничість і скритність. Винним в приналежності до масонства загрожувало відлучення
1795 — у Франції прийнятий закон, який ввів метричну систему і визначив одиниці довжини метр і маси — кілограм
1827 — англійський фармацевт Джон Вокер (John Walker) винайшов сірники.
1906 — виверження вулкану Везувій спустошує Неаполь.
1927 — здійснено першу публічну телепередачу на велику відстань: з Вашингтона до Нью-Йорка показали виступ міністра торгівлі Герберта Гувера.
1930 — в СРСР виданий указ про розширення системи трудових таборів, переданих в підпорядкування створеному Головному управлінню таборів (ГУЛАГ) у складі ОГПУ
1934 — Закон (Постанова ЦВК та РНК СРСР) від 7.04.1935 № 3/598 «Про заходи боротьби із злочинністю серед неповнолітніх», яка передбачала смертну кару через розстріл для дітей віком від 12-ти років.
1943 — швейцарський хімік Альберт Гофманн синтезував ЛСД (цей день ввійшов до історії як День велосипеда).
1946 — колишню Східну Пруссію перетворено на Кенігсберзьку область у складі РРФСР.
1948 — набув чинності статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Нині цей день відзначають як Всесвітній день здоров'я.
1963 — Югославію проголошено соціалістичною республікою, а Йосип Броз Тіто призначений Президентом довічно.
1964 — IBM анонсувала обчислювальну систему System/360.
1969 — символічна дата народження Інтернету, публікація RFC 1
1989 — у результаті пожежі, яка виникла на радянському атомному підводному човні «Комсомолець» субмарина затонула, загинуло 42 з 68 членів екіпажу
1992 — Республіка Сербія проголосила незалежність.
2003 — американські війська зайняли Багдад
Народились
1506 — Франциск Ксав'єр, католицький святий та чудотворець, місіонер Азії, єзуїт.
1770 — Вільям Вордсворт, англійський поет.
1772 — Шарль Фур'є, французький соціаліст-утопіст.
1880 — Олександр Богомазов, український графік, живописець, теоретик мистецтва.
1907 — Ле Зуан, очільник соціалістичного В'єтнаму в 1960-1986 рр.
1915 — Біллі Холлідей, американська джазова співачка, «Леді-джаз».
1919 — Омелян Пріцак, український історик, мовознавець, орієнталіст, засновник і довголітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету.
1920 — Раві Шанкар, індійський композитор, віртуоз гри на ситарі.
1923 — Нікулін Микола Миколайович, радянський та російський мистецтвознавець, провідний науковий співробітник та член Вченої ради Державного Ермітажу.
1930 — Ів Роше, французький підприємець, засновник косметичної корпорації «Yves Rocher».
1938 — Фредді Габбард, американський джазовий сурмач.
1939 — Френсіс Форд Коппола, американський кінорежисер («Хрещений батько»).
1944 — Герхард Шредер, німецький політик, канцлер ФРН (1998-2005).
1949 — Матвієнко Валентина Іванівна, радянський і російський політик та дипломат. Голова Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації з 21 вересня 2011. Заступник Голови Уряду Російської Федерації в 1998-2003 рр., губернатор і голова Уряду Санкт-Петербурга в 2003-2011 рр.
1954 — Джекі Чан (Чань Кунсун), американський кіноактор, каскадер, режисер і продюсер.
1959 — Чингіз Абдуллаєв, письменник, автор гостросюжетних творів.
1962 — Михайло Круг (Воробйов), російський співак в стилі шансон.
1964 — Расселл Кроу, австралійський актор, лауреат премії «Оскар».
Померли
1340 — Юрій ІІ, король Галицько-Волинської держави. Намагаючись протистояти експансії Польщі і Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом і Литвою. Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти бояр, в якій спирався на міщан.
1614 — Ель Греко, іспанський художник.
1761 — Томас Баєс, англійський математик і пресвітеріанский священик.
1947 — Генрі Форд, американський конструктор автомобілів, засновник корпорації «Форд Мотор».
2009 — Дейв Арнесон, піонер створення рольових комп'ютерних ігор.