Цей день в історії. 8 вересня

Події

626 — авари розбиті під обложеним Царгородом, частина слов'ян вийшла з-під їхньої влади, заснувавши державу Сама, відкрився шлях болгарам до завоювань на Балканах.

1648 — яничари скинули з престолу і стратили душевнохворого турецького султана Ібрагіма.

1786 — Мішель Паккар першим скорив найвищу вершину Європи — Монблан.

1815 — Наполеон відправився в заслання на острів Святої Єлени.

1899 — американець А. Маршалл запатентував холодильник.

1943 — Муссоліні був ув'язнений на острові Маддалена біля Сардинії.

1944 — у Берліні вісім німецьких офіцерів, звинувачених у підготовці замаху на Гітлера, у тому числі фельдмаршал фон Віцлебен, повішені на струнах від піаніно.

1945 — СРСР оголосив війну Японії, розпочавши введення військ у Манчжурію.

1949 — у Страсбурзі відбулася перша сесія Ради Європи.

1965 — у Шешорах (Івано-Франківська область) відбувся несанкціонований мітинг з нагоди відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку.

1966 — у Китаї оголошений початок «культурної революції».

1967 — у Бангкоку (Таїланд) засновано Асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).

1968 — Рада Міністрів СРСР прийняла ухвалу про відкриття в Києві Державного інституту культури.

1969 — уперше (і востаннє) Кубок СРСР з футболу виграла команда I ліги «Карпати» (Львів).

1974 — Президент США Річард Ніксон оголосив, що йде у відставку в зв'язку з Вотергейтським скандалом.

1985 — розпочалося виведення радянських військ із Афганістану після дев'яти років війни.

1998 — американець Майкл Кірні став наймолодшим магістром наук (у біохімії) — диплом він отримав у віці 14 років 8 місяців.

2000 —

учені Великої Британії, США й Італії офіційно оголосили про початок дослідів з клонування людини.

у Москві в підземному переході станції метро «Пушкінська» підірвано бомбу, від вибуху котрої постраждало близько ста людей, з них 18 загинуло.

2004 — введено в дію другий енергоблок Хмельницької АЕС.

2008 — під приводом захисту російських громадян в Південній Осетії почалась агресія Росії проти суверенної Грузії .

2012 — Президент України Віктор Янукович підписав антиукраїнський Закон про мови Колесніченка-Ківалова.

Народились

1646 — Годфрі Неллер, англійський портретист, придворний художник монархів Англії від Карла Другого до Георга I (†1723).

1748 — Йоганн Фрідрих Ґмелін, німецький натураліст, ботанік і ентомолог, (†1804).

1834 — Федькович Осип-Юрій Адальбертович (Гординський), письменник романтичного напряму, автор віршів, балад, поем (†1888).

1861 — Бетсон Вільям, англійський біолог-антидарвініст, прихильник менделізму, один із творців генетики (†1926).

1877 — Ханжонков Олександр Олексійович, вітчизняний підприємець, організатор кінопромисловості, продюсер, режисер, сценарист, один із піонерів кінематографу (†1945).

1883 — Власовський Іван Федорович, церковний та громадський діяч, член Товариства імені Петра Могили в Луцьку, член комісії з перекладу богослужбових книг, учасник українізації православного церковного життя на Волині 20-30-х рр. (†1969).

1888 — Затонський Володимир Петрович, більшовицький державний і партійний діяч, в 1927—33 голова ЦК КП(б)У (†1938).

1898 — Болдуман Михайло Пантелеймонович, український актор, народний артист РРФСР (з 1947), народний артист СРСР (1965) (†1983).

1901 — Ернест Орландо Лоуренс, американський фізик (†1958).

1902

Бочвар Андрій Анатолійович, російський металознавець, академік AH CPCP (з 1946), Герой Соціалістичної Праці (†1984).

Дірак Поль Адріен Моріс, англійський фізик, Нобелівський лауреат 1933 року «За відкриття нових продуктивних форм атомної теорії» (†1984).

1904

Бірюзов Сергій Семенович, військовий діяч СРСР, Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу (†1964).

Задніпровський Леонід Сергійович, український актор (†1971).

1905 — Андре Жоліве, французький композитор.

1908 — Яків Баш, український радянський письменник (†1986).

1909 — Буков Єміліан Несторович, молдовський письменник і громадський діяч (†1984).

1918 — Луньов Павло Федорович, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).

1921 — Герасимов Іван Олександрович, генерал армії, український політик (†2008).

1925 — Алія Ізетбегович, боснійський політик, письменник, перший президент Боснії та Герцеговини (1990–1996) (†2003).

1926

Василик Павло Якимович, єпископ Української греко-католицької церкви (†2004).

Сологуб Віталій Олексійович, радянський партійний діяч, український мовознавець.

1927 — Федоров Святослав Миколайович, російський офтальмолог, член Російської академії медичних наук (від 1982) і член-кореспондент Російської академії наук (від 1987) (†2000).

1937 — Гоффман Дастін, американський кіноактор українського походження, володар двох «Оскарів».

1938 — Щербина Галина Михайлівна, українська художниця.

1947 — Задумін Володимир Олександрович, український редактор, член Національної спілки кінематографістів України.

1948 — Савицька Світлана Євгенівна, льотчик-космонавт СРСР, першою з жінок зробила вихід у відкритий космос, двічі Герой Радянського Союзу.

1949

Говоруха Віктор Володимирович, директор Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Чубур Василь Васильович, український поет, перекладач, літературний критик, журналіст, член Національної спілки письменників України.

1951

Мартін Брест, американський кінорежисер.

Осії Мамору, японський кінорежисер, сценарист.

Садальський Станіслав Юрійович, російський актор.

1952 — Юстейн Ґордер, норвезький письменник, популяризатор філософії.

1955 — Герберт Прохазка, колишній австрійський футболіст і футбольний тренер.

1957 — Еван Стюарт, англійський актор.

1966 — Ковзель Микола Олегович, український політик.

1972 — Шаменко Володимир Володимирович, український гімнаст, призер Олімпійських ігор.

1980 — Доріан Бюлюкбаші, албанський футболіст, півзахисник.

1981

Ванесса Аморозі, австралійська співачка італійського походження.

Роджер Федерер, швейцарський тенісист-професіонал.

1984 — Каштанов Євген Анатолійович, білоруський хокеїст, нападник.

1986 — Бондаренко Катерина Володимирівна, українська тенісистка, заслужений майстер спорту.

1988 — Родевич Олексій Станіславович, український професіональний футболіст, воротар львівських «Карпат».

1989 — Степаненко Тарас Миколайович, український футболіст, півзахисник.

1991 — Владиславс Добренькіс, латвійський хокеїст, нападник.

Померли

1996 — Невілл Френсіс Мотт, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1977 року (*1905).