Чи готові ми до війни: що з арсеналами на МІЛЬЯРД ?
Міноборони витратило 4 роки та мільярд гривень на нові арсенали... а отримало криву стіну та іржаву арматуру.
Будівництво нових сучасних складів боєприпасів для української армії, яке розпочалося чотири роки тому і мало завершитися до кінця 2021-го – провалене. На місці обіцяних арсеналів зараз лише недобудовані “коробочки”, іржава арматура і “втоплений бетон”. Долю мільярда гривень, що був перерахований Міністерством оборони двом компаніям з корпорації “Укрбуд”, зараз з’ясовують у судах, - йдеться в розслідуванні журналістів Bihus.Info.
Нові військові арсенали Міністерство оборони замовило у 2018-му – після низки пожеж і вибухів у військових частинах, які спричинили серйозні втрати боєприпасів. Загалом у трьох військових частинах до кінця 2021 року мали збудувати 136 сховищ.
Один підряд на 1,95 млрд грн отримало ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, ще два – на 2,3 млрд грн – ТОВ “Північно-український будівельний альянс” (далі – “ПУБА”). Перша компанія на той час була записана на дружину нардепа Максима Микитася, друга – на його парламентського помічника Андрія Якусевича. Обидві фірми входили до корпорації “Укрбуд”, яка на той момент була справжнім будівельним гігантом і отримувала значні замовлення на будівництво як житлових будинків, так і великих інфраструктурних об’єктів на кшталт сховища ядерного палива в Чорнобилі.
Близько 100 млн грн авансів на закупівлю будівельних матеріалів підрядники отримали одразу, ще орієнтовно по 300 млн грн на кожен об’єкт було перераховано наприкінці 2018-го. Сума співмірна 80% вартості першої черги будівництва, яка передбачала зведення 35 сховищ. Роботи по першій черзі мали б завершитися до кінця 2019-го, а до цього – восени – підрядники повинні були відзвітувати за аванси.
Втім, вже на початку 2019-го замовник подав до суду на обох підрядників. МОУ стверджувало: будівельники зривають календарний план робіт на всіх об’єктах, тому мають бути оштрафовані. Підрядники натомість звинувачували у зриві будівництва військових: вони нібито довго не могли підготувати майданчики під будівництво – розмінувати теритрію і вирубати ліс (сам підрядник не може самостійно виконувати ці роботи у військових частинах).
Міністерство суди програло. Але вже восени виявилося, що вчасно виконати роботи не виходить, а в перших числах жовтня взагалі припинилося будівництво 2-х із 3-х арсеналів. Цікаво, що це збіглося у часі з крахом корпорації “Укрбуд” і активною фазою кримінального провадження щодо участі топ-менеджменту “Укрбуду” в корупційній оборудці з квартирами Нацгвардії. Підозри один за одним отримували топи “Укрбуду”, зокрема влітку – ще один помічник Микитася і брат Андрія Якусевича Сергій, а 2 жовтня – і сам Микитась.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура тоді заявила – хоче посадити Микитася під арешт з альтернативою в 300 млн грн застави – і на наступний же день будівельні роботи на арсеналах припинилися.
Тож за тиждень військове керівництво, проектувальники і Якусевич зібралися на нараду, в ході якої намагалися вирішити питання з будівництвом, грошима і звітуванням за них. Відповідно до протоколу наради, Якусевич заявив, що добудує об’єкти за умови виплати нових авансів, а за старі відзвітувати не може – бо зміни до проекту, які довелося вносити по ходу будівництва, досі не пройшли всі бюрократичні кола оформлення. Військові ж відповіли, що видавати нових авансів не будуть, бо передплата й так сягнула 80% вартості першої черги на всі три об’єкти, а підрядники при цьому самовільно розпоряджаються грошима, перекидаючи їх між об’єктами без погодження із замовником, через що будівництво по суті відбувається на 1 арсеналі з 3. Зрештою на нараді погодили, що підрядник має продовжувати будувати, термін здачі черги посунуть, термін звіту за старі аванси теж, але нові видадуть тільки після звіту за попередні.
Однак, попри нібито згоду, будівництво на двох арсеналах не відновилося, більше того – воно припинилося і на третьому. Навесні 2020-го в процес включився Генштаб, на арсеналах влаштували перевірку. Виявилося, що найгірша ситуація в Калинівці, де мав будувати “микитасевий” “Укрбудмонтаж”: з 10 запланованих сховищ – одна неповна “коробка” без даху і три фундаменти, один з яких – з половиною стін, в другому від стін – тільки арматура, в третьому – навіть цього немає.
У Богданівці, яку мала будувати “ПУБА” Якусевича – не набагато краще. З 10 сховищ – готова тільки одна “коробка” (залізобетонний кокон без внутрішніх мереж), ще кілька фундаментів із “зачатками” стін, але армування виконане з браком і вже деформоване, подекуди фундамент або гідроізоляція втоплені у воді, із 20 км протипожежних водопроводів викопали лише 500 м.
Найбільше надій вселяла Цвітоха (теж “ПУБА”), адже саме сюди, за словами військових, підрядники нібито перекинули всі авансовані гроші. Однак замість 15 готових сховищ тут знайшли 12 “коробок”, тобто жодне сховище так і не було закінчене. Усі три об’єкти і будівельні матеріали на майданчиках не були законсервовані, метал іржавіє і подекуди деформується.
Кожна сторона конфлікту має власну версію: замовник вважає, що будівельники самовільно покинули об’єкти, тому з ними розірвали контракти і перестали пускати на арсенали, а Якусевич переконує, що військові їх вигнали у розпал будівництва, анулювавши допуски.
Так чи інакше, замовник з підрядниками остаточно розсварилися і пішли вирішувати суперечку у судовому порядку. МОУ вимагає повернути аванси, Якусевич доводить, що все й так пішло в будівництво. Наразі у справах по об’єктах “ПУБА” проводять експертизи. Судова тяганина триває вже два роки і весь цей час будівництво першої черги заморожене. Скільки ще часу займуть суди – незрозуміло, однак чим би вони не скінчилися – найвірогідніше, це ніяк не вирішить проблему ні з будівництвом, ні з грошима.
Це розуміють і в самому Міністерстві: за даними внутрішніх аудиторів, майновий стан підрядників не співставний із їхніми зобов’язаннями за контрактами.
Так, ТОВ “Укрбудмонтаж”, згідно з даними фінансової звітності, станом на кінець 2020-го року мав на рахунках близько 6 млн грн, велику – але багаторічну й відтак, скоріш за все, безнадійну дебіторську заборгованість, і загалом жодних активів, які могли б погасити 300 мільйонів заявленого МОУ боргу. Окрім того, за ці роки у компанії змінився власник – дружину Микитася вивели з переліку засновників ще в 2019-му, нині фірмою управляє КУА в інтересах венчурного фонду. Це означає, що кінцевий бенефіціарний власник невідомий, а отже в кого вимагати гроші по факту – незрозуміло.
У “ПУБА” ситуація ще цікавіша. У березні компанію завели в санацію на 10 років. Фірма визнала боргів на майже 2 млрд грн і хоче віддавати їх до 2031-го. При цьому борг в майже 600 млн грн перед МОУ – навіть не перший в черзі. Суди поки ще вирішують, чи дозволяти “ПУБА” санацію. Якщо її погодять, то МОУ, навіть вигравши суди за аванси, навряд зможе стягнути кошти до 2031 року. Так чи інакше, судячи з фінансового стану компанії, шанси “збити” борг все одно примарні. Згідно з даними звітності, станом на кінець 2020-го “ПУБА” при боргах в 2 млрд грн – мала лише 1,3 млрд грн запасів незрозумілої якості (навіть у випадку продажу – запаси продаються зазвичай нижче балансової вартості). Живими ж грошима – тільки 63 млн грн.
Тож перша черга нині заморожена. Над другою і третьою вже працюють нові підрядники, які отримали аванси і почали роботи на двох з трьох арсеналів. Втім, тепер строки здачі зсунулися ще на два роки.
Детальніше у відео:
