Чому наших письменників не знають за кордоном

Опінії
20.04.2020, 11:05
Чому наших письменників не знають за кордоном

Фізичний розмір України має перейти в якість, зокрема й сфері культури.

Історик, журналіст і фіно-угорист

Як би ми не пишалися українською літературою, але є нехитрий спосіб виміряти її справжній тонус у світі. І це — кількість гасел у багатомовному розділі "Українські письменники" у Вікіпедії.

Взагалі таких розділів понад 60. Це вже не погано. Але лише 4 мовні редакції мають в активі понад 100 гасел про українських письменників: московська — 610; німецька — 235; польська — 157; англійська — 148. При чому московська як завжди гібридна, вона ж бо не пропонує поняття "Українські письменники" — натомість "Письменники України". Ну й пакують у цю категорію всіх булгакових з ільфо-пєтровими.

Виходить реально українських письменників там не більше 300. Але все одно — це найбільша увага до нашого письменства.

Середнячки: вірменська — 88; чеська — 72; французька — 60; білоруська — 43; хорватська — 33; румунська — 30; італійська — 26; каталонська — 25; шведська — 21. Ото і все. Решта не мають і двох десятків статей, як правило гасла вичерпуються Франком, Українкою, Шевченком і всюдисущим вікіманом Курковим, чиї агенти створили чи не найбільше мовних статей про цього генія сучасности!

Коротше: українських письменників та нашої літератури не бачать ЗОВСІМ Балкани (крім Хорватії), все Середземномор'я (крім Каталонії), нарочито ігнорує голландськомовна кількамільйонна Вікіпедія (4 гасла про українських письменників, порівняйте з московським блоком — 324 гасла!).

Потім не дивуйтеся чому Голландія (чи пак Нідерланди) голосувала проти Євроугоди з Україною.

У підсліпуватих на українську літературу редакцій у жалюгідний десяток гасел постійно вписують лікаря Амосова, Гоголя, Нікалая Островського, Алєксієвіч і Симона Петлюру. Можуть порадувати самотнім Жаданом або Андруховичем, якому чомусь вкладають в уста любов до московської мови.

Треш. Повна відсутність наших культових фігур у сильних 100000+ мовних редакціях Вікіпедії. І це, звісно, дзеркало загальної картини "просування української культури" закордоном. І пряма причина того, що нам так важко шукати союзників навіть у Європі, особливо коли діло доходить до війни з Ордою.

Натомість ординські Пушкіни з Толстими й Пєлєвіними — на всіх мовних редакціях. Видно що "культурну пропаганду" там рухають з азартом — по якихось своїх, невидимих для стороннього ока каналах. Звісно, можна зазирнути до македонців чи албанців. І побачити, що їхні літератури не вшанували навіть порожніми категоріями більшість мовних спільнот Вікіпедії.

Але колись же фізичний розмір України має перейти в якість. Инакше нас будуть об'їдати — у тому числі територіяльно. Більш верткі сусіди, яким не облом наскирдувать понад 200 мовних статей про нуднєйшого богохульника Толстого.

Читайте також:
Її присуджують військовослужбовцям, учасникам бойових дій, митцям, педаґоґам, представникам молоді та громадськості.
15 липня, 08:43
Що хотіли і хочуть скасувати слуги Зеленського.
02 липня, 16:47
А місто Чикаго є побратимом Києва. Саме там розташовне знамените українське село.
30 травня, 21:36
Бо величі справжній не треба спиратись на плечі нікчем.
08 квітня, 09:45