Чому програмісти покидають Україну?
"ІТ-бізнес – матерія крихка, вона не може існувати в державі, де відсутні механізми захисту інтелектуальної власності, а натомість є лише постійне очікування силових і правоохоронних структур на порозі", - так Андрій Хорсєв, CEO 908 Inc, пояснює, чому перевів свою ІТ-фірму з Дніпропетровська до польського Вроцлава.
Андрій Хорсєв такий не один. Переїздять офісами, або невеликими неформальними групами, або самотужки – без посередників чи роботодавців. Працювати віддалено для більшості програмістів – справа звикла і не дуже складна.
"Я ніколи не збирався емігрувати з України і ніколи не думав, що потрібно робити все для того, аби виїхати. Просто зараз така ситуація, що я не знаю і не розумію, яка в Україні влада, хто гарантуватиме безпеку моєму бізнесу, мені особисто та моїм працівникам? Я не знаю, з ким мені домовлятись, і не знаю, як вести справи у правовому полі, бо складається таке враження, що цього поля просто немає, воно не існує...", - розповідає Андрій Хорсєв.
Жертвуючи грошима
За словами Антона Рогачевського, який переїхав до Польщі у липні, українські спеціалісти користуються можливістю виїхати легально. Утім, за його словами, в рівні прибутків інколи можна втратити.
"Якщо говорити про податкові розбіжності, то вони дуже суттєві. Наприклад, в Україні ІТ-компанії, які зареєстровані як приватні підприємці, наймають фахівців на роботу, підписуючи з ними договір про надання послуг. Податок у такому випадку складатиме 4% від заробітної плати працівника. Часом цю суму навіть оплачують фірми, - додає Антон. – У Польщі податки значно більші. Фірма, яка бере на роботу працівника, платить податки, страхування, соціальні виплати тощо, тобто це виходить до 50% від зарплати. І це, до речі, одна з причин, чому польські айтішники заробляють менше, аніж українські".
За його словами, так звана "чиста" українська зарплата програміста на 25-30% вища за польську.
Чому ж тоді вони їдуть до Польщі?
За словами Юрія Чабанова, який займається розвитком українських стартапів у Польщі, уряд України не зацікавлений у розвитку ІТ-сфери.
"Я бачу кілька проблем: у нас законодавство не готове і не сприяє розвитку ІТ-сфери. Друге – практично відсутні інвестиції. І, на жаль, у нас війна. Відтак, власники компаній бояться брати масштабні замовлення, адже велике замовлення – це велика відповідальність, зокрема і матеріальна, бо якщо наступного дня половину фірми заберуть в армію, хто тоді робитиме всю роботу?" - розповідає Юрій.
Посол України в Польщі Андрій Дещиця каже, що розуміє українських програмістів та їхні мотиви, адже, за його словами, зараз український уряд недостатньо уваги приділяє ІТ-сфері.
Баланс і передбачуваність
Антон Рогачевський розповідає, що польський ІТ-сектор порівняно з українським – збалансований, чіткий і прозорий.
"Незважаючи на брак хороших фахівців, у Польщі ніхто не демпінгує ринок, пропонуючи кращим спеціалістам вищі заробітні плати, аби переманити їх до своєї компанії", - каже він.
Українські спеціалісти, на думку експерта ІТ-сфери з Варшави Мар’яна Романенка, оживили ринок.
"Програмісти з України - дуже добрі фахівці, тому їхня інтеграція на цей ринок у нашій країні створює здорову конкуренцію, як на мене", - пояснює пан Романенко.
Ще один аргумент на користь Польщі - відносно простий процес легалізації та адаптації порівняно з країнами західної Європи чи Північної Америки.
"Польща для нас близька ментально і географічно – будь-якої миті можна поїхати додому та провідати рідних чи близьких. Асимілюватись у Польщі просто – велика українська діаспора, мови подібні. І найголовніше – ми відчуваємо, що потрібні цій країні через брак польських спеціалістів", - додає Антон.
Схожої думки дотримується і Андрій Хорсєв: "Ми обрали Польщу, бо і додому близько, і тут немає євро. Національна валюта – злотий, тобто наші працівники зі своїми зарплатами почуваються тут приблизно так само, як вдома у Дніпропетровську. Для нас це дуже важливо".
Зараз вони збирають документи для отримання права на тимчасове проживання у Польщі.
Українські програмісти кажуть, що обов’язково повернуться, але тоді, коли вдома почуватимуться в безпеці.
Останній Бастіон