Давно похований у землі атлант знову на варті сицилійського храму Зевса
2500 років тому ця 8-метрова скульптура підтримувала дах величезної релігійно споруди. Всього ж їх було 38, але до тепер збереглося лише 2.
Один колосальний теламон, тобто колона у формі людини, яка колись підтримувала перекриття храму Зевса Олімпійського, знаходиться у Греції, інший — у Регіональному археологічному музеї Аґрідженто. Вказане святилище верховному богові давніх еллінів побудовано у V столітті до Різдва Христового на території міста Акраґанта у Сицилії (нині Аґрідженто).
Спорудження храму Зевса почалося приблизно у 480 році після того, як союзні грецькі колонії Сицилії розгромили Карфаґен. До релігійного будівництва було залучено тисячі поневолених карфаґенян.
Однак храм так і не вдалося добудувати, оскільки у 472 році до Різдва Христового місто завоювало тиран Гієрон I Сиракузький. Але навіть із незавершеним дахом це була найбільша колись побудована у доричному стилі культова споруда.
Коли новозібране військо карфаґенян оточило, а затим увірвалося й пограбувало Акраґант, будівля сильно постраждала. Подальшому руйнуванню сприяли й землетруси на Сицилії.
Вже за доби Просвітництва — у XVIII столітті — блоки з пісковику, що залишилися від храму, використовувалися для будівництва пристані. Фрагменти статуй вперше у 1812 році виявив молодий британський архітектор Чарльз Кокерелл, який усвідомив, що масивний шматок пісковику був не частиною фронтону святилища, а головою атланта.
Сьогодні ж на місці культової споруди збереглися лише частини стін, окремі кам'яні блоки та капітелі колон. У 2004 році група Німецького археологічного інституту у Римі розробила великий проєкт каталогізації руїн, у рамках якого описала кожен елемент храму.
Понад 90 каменів було ідентифіковано як частини мінімум восьми теламонів; їх використовували для реконструкції однієї зі статуй. Архітектори спроєктували 12-метрову сталеву конструкцію, до якої передбачалося прикріпити каміння.
Таким чином, вдалося показати еллінського атланта у вертикальному положенні, в якому він стояв колись. Цікаво, щоправда, здається, що сама статуя не дуже задоволена своїм нинішнім становищем.
Насамкінець медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам, що посеред лісів у басейні найбільшої річки Південної Америки науковці знайшли долину із руїнами міст. Приблизний вік визначено 2000 роками.
