День, коли Пилип Орлик змусив Петра І капітулювати

ІСТОРІЯ
27 серпня, 06:39
День, коли Пилип Орлик змусив Петра І капітулювати

Історія, яку ми забуваємо.

23 липня 1711 року поблизу молдавського міста Ясси сталося дещо надзвичайне. Уявіть собі: грізний цар Петро І, який ще недавно переможно крокував Європою, опинився у пастці, оточений козаками, татарами, турками та шведами. І саме тоді, коли здавалося — усе втрачено, він змушений був підписати Прутський договір. Це була дипломатична поразка, про яку в росії намагаються не згадувати.

«Вовча яма» для Петра: як цар потрапив у капкан

Після Полтавської битви 1709 року здавалося, що доля козацької державності вирішена. Мазепа помер, Карл XII втік до Бендер. Але боротьба не завершилася — її підхопив гетьман у вигнанні Пилип Орлик.

У 1711 році він разом із союзниками — Карлом XII, Кримським ханом Девлет-Гераєм II, запорожцями на чолі з Костем Гордієнком та турецьким султаном — організував спільний похід проти Петра І. Московське військо зайшло глибоко на територію Молдавії і саме там опинилося в пастці.

Прутський договір: поразка, прихована під куполами

Петро І, щоб урятувати себе та своє військо, мусив піти на принизливі умови:

  • Віддати Туреччині фортецю Азов, стратегічне вікно до Чорного моря.

  • Зруйнувати укріплення — Таганрог, Кам’яний Затон і Новобогородицьку.

  • Припинити втручання у справи Речі Посполитої та визнати незалежність козаків, що перебували під турецьким і кримським протекторатом.

  • Вивести московські війська з земель запорожців та союзних козаків.

  • Заборонити мати посла в Стамбулі, фактично визнавши, що Туреччина мала більший вплив у регіоні, ніж Московія.

Забута перемога: чому Пилип Орлик — герой тіней

Сьогодні про цю подію рідко говорять. Та уявіть, який це був дипломатичний тріумф: козак у вигнанні змусив російського царя відступити! Пилип Орлик довів, що Україна навіть у найважчі часи може диктувати свої умови, якщо має союзників і волю до боротьби.

Це ще одне свідчення того, що історія українського опору імперії почалася не вчора — і тривала навіть тоді, коли здавалося, що все втрачено.

Автор : Leonid Shcherbynko
Читайте також:
Історія
Жахливий урок, який маємо пам'ятати.
05 жовтня, 09:35
Війна
Представники Організації української молоді «ГРІМ» імені Тараса Бобанича провели зустріч із вихованцями спортивного ліцею.
01 жовтня, 18:00
Війна
Розвідпідрозділ набирає добровольців із КНР, попри тиск Пекіна.
01 жовтня, 17:05
Історія
Мерзенні у нас сусіди — імперці й недоімперці.
27 вересня, 18:05
Історія
Але той, що знаходить слова — повертає себе до життя. Народ, який знає своїх поетів, ніколи не стане на коліна.
15 вересня, 06:25