Департамент охорони здоров'я Полтавщини провів профанацію круглого столу
Сьогодні, 7 травня, о 10 годині мав би відбутися круглий стіл з представниками влади області, працівниками департаменту охорони здоров'я з громадськістю по обговоренню нагальних та болючих проблем у сфері охорони здоров'я області.
Але цього не сталось. Корумпована і глуха до людських проблем влада області не захотіла бути присутня на круглому столі або ж була просто не проінформована про нього. І це не дивлячись на те, що 29 квітня представник влади на камеру (>>Полтавцям не сили більше терпіти: сміттєва люстрація під стінами департаменту охорони здоров'я<<) обіцяв, коли люди прийшли під стіни Департаменту, що губернатор та його заступники будуть запрошені обов’язково.
Натомість до полтавців скликали головних лікарів міста й області та кишенькових активістів. Все як завжди, хоча цього разу прийшов навіть сам Лисак, але яка з цього користь, коли проблему потрібно вирішувати не з ним, адже він і сам є частиною проблеми.
Варто відзначити й сам процес підготовки до круглого столу, який чітко дав усвідомити, що на громадськість, м’яко кажучи, плювали. До зали у 333 кабінет, як було сказано вище, запросили всіх, кого змогли, але не тих, кого було потрібно. Вочевидь для того, щоб люди, які бажають вимовитись про наболіле, стояли в дверях, адже розмістити всіх охочих у зал було просто не можливо. Тим паче, коли всі «вакантні» місця зайняті скликаними з Полтавщини лікарями.
На пропозицію перейти в більш доречне місце, де буде вдосталь і місця, і повітря для всіх охочих, представники департаменту відреагували скептично, бо напевно в цьому й була вся ідея. Змусити людей стояти і шукати де взяти ковток повітря, розуміючи, що вони тут лише гості.
«Круглий стіл» розпочався з традиційного виступу Лисака. Він вже за звичною схемою прочитав всім набридлі роздруківки з текстом про відмінну роботу департаменту та бюджет, який виділили на охорону здоров'я. І на цьому його участь в обговоренні проблем закінчилась. Всі наступні 2 години пан Лисак просто насолоджувався виставою у яку перетворили ініційований громадою круглий стіл, який був покликаний допомогти у вирішенні проблем, які з'їдають медичну галузь Полтавської області.
Описати словами абсурдність подібного «круглого столу» майже неможливо. Найбільш влучно виразив думку щодо проблеми голова комісії обласної ради: «Я в медицині 30 років і ніколи громадськість не брала участь в обговоренні фінансування лікарень. Ні-ко-ли. Стояло питання: «скажіть фінансування охорони здоров'я області». Розказую – ніякого фінансування немає. І починається все з центральної влади. Всі 24 роки в Україні медицині перепадало по залишковому принципу – що залишилось. В мене виникає таке відчуття, що чим більше я працюю, тим менше я вмію і знаю. Адже найогиднішим є брати гроші в когось і вимагати піти та зробити аналізи. В мене язик не повертається таке казати».
Чому, якщо це зрозуміло одній людині, яка бачить проблему з середини, то це не зрозуміло і керівникам, запитаєте ви. Та все зрозуміло. І діяльність лікарняних кас, і благодійні фонди, і побори та проблема в тому, що вони з цього живуть. І змінювати це самі, за власним бажанням вони не будуть. Що і дав зрозуміти сьогоднішній круглий стіл.
Влада не зацікавлена у вирішенні проблеми, бо саме її дії і спричинили цю проблему. Часу, щоб почати змінювати стару систему, проти якої постали люди, було вдосталь, але у керівництва області не вистачало бажання. Не вистачило сили духу, щоб побороти старі корупційні схеми. Або ж вони і не збирались цього робити, адже за що потім жити? На одну зарплатню? Як всі люди?
Не за цим вони до влади йшли, не проблеми вирішувати, а покращувати своє майнове становище.
Наразі зрозуміло одне: проблема не буде подолана, поки цього не захоче вся громада. Ініціативні групи, громадські організації можуть робити щось і поодинці, власними силами, але виникає запитання – невже це потрібно лише їм? Невже полтавцям подобається заносити гроші лікарям, купувати «хірургічні набори», сплачувати «благодійні» внески, знаючи, що 99% цих коштів підуть не на розвиток медичної галузі, а залишаться в кишенях провладних осіб?
Що в результаті: влада повністю і цілковито ігнорує громадськість. Можна з упевненістю сказати, що за останній рік все змінилось не на краще. Закритість влади може і стала меншою, але забалакування проблеми, не толерантне поводження з представниками громадськості, таємні збори, та ігнорування людей нікуди не поділися.
Та й про що казати, якщо головний лікар лохвицької лікарні прямо на камери говорить, що ситуація з виділенням коштів така, що існувати просто неможливо. Для прикладу, для мінімального існування лохвицької ЦРЛ було необхідно 27 мільйонів гривень. Виділили лише 17. І виникає питання, а як зможе існувати лікарня, яка недоотримала 10 мільйонів? Лікувати вибірково? Лікувати не всіх? Деякі лікарні знайшли шлях щоб вижити – благодійні фонди та каси. І зараз стоїть одна мета. Легалізувати їх роботу. Зробити так, щоб гроші, які сплачують до них люди, йшли на розвиток лікарні, а не зникали у невідомому напрямку. Але чому в цьому зацікавлена лише громада, а не керівництво області, яке б мало бути зацікавлене у розвитку медичної галузі – питання в пустоту.
