Зеленський нищить країну

А слуги урода знищують все на місцях.

Допоки прострочений блазень знищує країну, слуги урода нищать все на місцях.

Красномовним доказом тому є те, що у Полтаві вже більше місяця у дощ і сніг бражники, ямщики  та денщики «ремонтують» дороги у центрі міста, щоб встигнути розікрасти кошти місцевого бюджету до кінця року.

Прикриваючись «ремонтами доріг», які до цього перебували у нормальному стані, слуги урода, демонструючи божевільну активність, перекрили найважливіші магістралі міста, змусивши містян стояти в численних заторах.

Лише у жовтні 2024 року було укладено 12 договорів на майже 60 мільйонів гривень.

Продовжується і щорічний квест з перекладання бруківки (за майже 4 мільйони гривень) біля спаленого Будинку дворянського зібрання, який ямщики-бражники-денщики неспроможні відреставрувати.

При цьому слуги урода ігнорують скарги полтавців на дороги, які роками ніхто не ремонтує.

«Провідні спеціалісти» з ремонту коней доріг так поспішали з розкраданням бюджету громади, що заасфальтували люки зливової каналізації. Тепер містяни під час дощу та танення снігу змушені вчитися ходити по воді.

Катерина Ямщикова, яка спаплюжила Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, тепер переключилася на руйнування всього міста.

Саме ямщики та бражники з денщиками перетворили Полтаву на смітник, вкотре підтверджуючи Теорію розбитих вікон Вілсона-Келлінґа.

Бражник продовжує всіх запевняти в тому, що до такого стану місто довели очільники УЖКГ з «Рідного міста», Мамай та інші попередники.

Але саме за каденції слуг урода, які узурпували владу у місті, Полтаву перетворили на смітник, де каналізаційні стоки зливають прямо на вулиці центральної частини міста.

У Полтаві вже зруйновано:

Петровський Полтавський кадетський корпус.

Особняк Кірхи (Будинок старости).

Особняк Бахмутського.

Музичні класи Базилевич.

Будинок дворянського зібрання.

ДЮСШ «Авангард» імені І.В. Шемякіна».

Можна було б не звертати уваги на хаотичну активність божевільних, та не приділяти їм зайвої уваги, най би казилися щури під час війни.

Але, якби ця щуряча зграя казилася десь у себе в буді, не задіваючи своїм божевіллям містян, можна було б на цих вар'ятів не звертати уваги.

Натомість, ямщики-бражники-денщики настільки обволокли полтавців своєю божевільною увагою, що від них, та від їх хворих ідей навіть сховатися ніде.

Дивно, місто мовчить, ремигаючи лайно, яке слуги урода ллють на голови полтавців.

І допоки полтавці чекають від моря погоди, ця, поки що, владна крисяча зграя  активно реінвестує, разом з колаборантом мамаєм,  вкрадені у полтавців кошти в цукор гречку аптечку, натякаючи посполитим - якщо влізли в лайно, то надовго.

Так і живемо, чернь підкуплена обіцянками, і розумні, але бездіяльні. Шкода міста. Воно не винне у божевіллі насельників