Діяч підпілля на Донбасі: «Наруга окупантів над вбитими вояками ЗСУ спонукала до боротьби»
Улітку 2014 року окупаційні російсько-терористичні війська загарбали місто Красний Луч і почали свою криваву розправу над неугодними.
Спершу ворог зачистив населений пункт від решток Збройних Сил України, пізніше вдався до масових репресій проти нелояльних собі людей.
Такі одкровення для провідного словацького видання "Aktuality" виклав діяч підпілля на території Луганської області у 2014-2016 роках Володимир Жемчугов.
За його словами, російські окупанти разом із колаборантами з-поміж місцевого криміналітету вивозили свідомих українців на околиці Красного Луча, де раніше були колгоспи та елеватори, і там без суду та слідства розстрілювали ні в чому невинних людей.
«В основному це були кавказці — вихідці з Чечні та Дагестану. Нам, місцевим, вони заборонили ховати українських воїнів, погрожували аналогічною долею. Вони хотіли, щоби запах тіл, які розкладаються поширювався округою. Я сприйняв це як залякування. Ми все одно приходили вночі та ховали бійців ЗСУ у полях, щоб їхні рештки не поїдали тварини. Коли українська армія відступила, російські окупанти влаштували неподалік Міусинську своє військове містечко. Вони прочісували селища, будинки у пошуках українських військовослужбовців, знущалися з місцевих. І я вирішив, що з мене досить, а тому пішов у підпілля; організував із такими ж незадоволеними окупацією громадянами України партизанський рух», — зазначає Володимир Жемчугов.
Чоловік стверджує, що страху перед грізнішим і чисельнішим за себе ворогом не відчував, адже у нього була вища мета — звільнити рідний край від агресора, помститися за вбитих земляків.
«Під час першої нашої партизанської операції ми знайшли базу окупантів; удень приходили до них із цигарками та пивом, удаючи, що вдячні їм за присутність. При цьому ми з'ясували точне розташування їхнього табору, чисельність вояків, а вже вночі ми прийшли туди зі зброєю і почалося... Після того ми ходили на місця боїв, де залишалося багато підбитої техніки, збирали боєприпаси, з чого робили протипіхотні міни. Коли вночі по дорозі йшла ворожа колона, ми влаштовували вибухові засідки. Ми також підривали залізничні колії та комунікації, як під час Другої світової війни», — заявив Володимир Жемчугов.
Діяч українського підпілля на Донбасі також додає, що влітку 2015 року його загін двічі допоміг врятувати від полону і подальшого розстрілу двох бійців ЗСУ, які опинилися неподалік Сніжного, приблизно за 30 кілометрів від лінії фронту.
«Однак серед місцевих є багато зрадників, які радо інформують окупантів про місцеперебування українських військовослужбовців. Ну, це ж будні гібридної війни, куди без цього?.. А ще наші партизани брали участь у затриманні й переправленні на підконтрольну Києву територію Володимира Цемаха, того, хто причетний до збиття малазійського боїнґа. Операція була не з легких, але ми в цілому впоралися з поставленим завданням», — підсумовує свій шлях у підпіллі Володимир Жемчугов.
Між тим, як раніше вже інформував "Останній Бастіон", у центрі Таллінна відбувся протест перед посольством РФ, на якому виступили естонські народні обранці та представники української діаспори.
