«До інавгурації будь готовий!». «Завжди готовий!»
Команди КоКо-основна та КоЗе!-клон узгодили дату інавгурації новообраного Президента України Володимира Олександровича Зеленського-Шоуменського. Вони були б не проти інавгуруватися 19 травня.
Наразі причетні до української долі кола (парламент, так звані партії, лідери народних мас, керівники гуртків художньої самодіяльності з цирковим ухилом) напружено шукають аргументи на захист своїх вистражданих позицій. У тих пошуках про Україну йдеться мимохідь, як про територію геолокації, куди «несе Галя воду» й чи донесе взагалі – братанів не обходить. Лейтмотивом перемовин (а послуговуючись сленгом переможця ─ «перетирання на забитій стрілці») залишаються відкати, потоки і офшори. Адже й порівняння вітчизни з Strichmädchen Полєжай було не обмовкою за Фрейдом, а світоглядним уявленням.
До слова, а пан Зигмунд таки рулить! Виділене курсивом прізвище у попередньому реченні авторові згадалося на автопілоті, у спробі гіперболізувати термін злягання з ким-попало, і ніяким чином не повинне образити тимчасово було виконуючу обов'язки першої леді пані Л.П. Від тюрми, суми і щасливого випадкового контакту не зарікайся.
Подаємо приватне бачення ситуації з інавгурацією з трьох точок зору.
По-перше, технічний аспект. Верховна Рада збереться для визначення дати президентської посвяти 14 травня, у наступний вівторок. Припустимо, що терпець увірветься у більшості (це – далеко не факт, у Раді є поки що потужні сили, які дотримуються правила поспішати винятково в оголеному вигляді й у чітко визначених випадках) і пан Парубій, згнітивши серце, оголосить бажану для віртуальних слуг народу дату. На виклик зарубіжного гостьового контингенту (прогнозуємо, що подивитися на коронацію Бідного Йорика прибуде чимало бажаючих), фарбування трави у Маріїнському парку, вилов і доставку свіжих лобстерів до столу тріумфаторів, рекогносцировку позицій сек'юриті на дахах по обидва боки вулиці Грушевського залишиться чотири доби. І якщо з переліченими утрудненнями свита впорається – не вперше, то на пошук компромісу Пересопницького Євангелія з оригіналом Тори часу може й не вистачити.
Ні, панове, з Фрейдом таки треба миритися – оце саме зараз ми не можемо відвести погляд від гіпнотичної світлини зустрічі КоЗе! з цвітом українського рабинства, котрого зобов'язано уладнати конфлікт на Донбасі. Вже ж після другого туру ніби й нічому дивуватися…
По-друге, аспект моральний. КоЗе! слід негайно сісти за студіювання елементарних правил гарної поведінки. Це ж треба було отак вихопитись з датою, щоб навіть до календаря не зазирнути! Чорними, скорботними і зобов'язуючими літерами 19 травня вкарбоване у календар Днем пам'яті жертв політичних репресій. У цей же день вихована світова громадськість вшанує пам’ять померлих від СНІДу. Режисери КоЗе! прикинули, як узгодити поминальні свічки з феєрверками?
Колись на двох кутках нашої сільської вулиці довелося статися різновекторним подіям. Весілля з підступним холодцем на першому кутку не відміниш, і дідуся на кутку другому треба сьогодні поховати – літо… Вулиці вистачило розуму пересунути дійство з бубном і гопцанками на наступний день.
Схиляємося до думки, що на вибір КоЗе! дати свого помазання вплинула третя обставина – саме цього дня, 19 травня, усі прогресивні дівчатка і хлопчики будуть відзначати 97-му річницю створення Всесоюзної піонерської організації, пізніше – Ленінської. Оскільки все до цього вчинене командою зелених новаторів вписується у сценарій піонерського зльоту, вибір дати інавгурації тамади підліткового віку не випадковий. І тут Фрейд?
Вадим Демиденко