До Одеси прибули британські протикорабельні ракети
Протикорабельні ракети "Гарпун" (Harpoon) прибули в Одесу
Великобританія доставила в Україну протикорабельні ракети "Гарпун" (Harpoon) американського виробництва.
3-го квітня британська газета The Times писала, що прем'єр-міністр Британії Борис Джонсон заявив міністрам про бажання закупити та поставити в Україну протикорабельні ракети для захисту Одеси.
AGM/RGM/UGM-84 «Гарпун» — американська протикорабельна ракета, одна з найпоширеніших у світі. Розроблена та випускалася компанією McDonnell Douglas, в даний час випуском займається Boeing Defense, Space & Security. У 2004 році виробником була поставлена 7-тисячна ракета з моменту введення її в експлуатацію в 1977 році. На її основі була створена ракета для враження наземних цілей AGM-84E SLAM.
"Гарпун" має активну радіолокаційну систему самонаведення та наднизьку траєкторію польоту. Для запуску ракети можуть використовуватися наступні платформи:
- літаки (AGM-84, варіант без твердопаливного прискорювача)
- надводні кораблі (RGM-84, варіант з твердопаливним прискорювачем, який від’єднується в польоті після вироблення пального)
- підводні човни (UGM-84, варіант з твердопаливним прискорювачем та упаковкою в спеціальний контейнер, що дозволяє підводний пуск через торпедний апарат);
- берегові пускові установки (варіанти ракети з твердопаливним прискорювачем).
"Гарпун" є універсальною протикорабельною ракетою, яка може застосовуватися надводними кораблями, підводними човнами та літальними апаратами. Можливість польоту на наднизькій висоті, активна радіолокаційна головка самонаведення та потужна боєголовка роблять "Гарпун" ефективною зброєю проти надводних цілей.
Існує два варіанти застосування ПКР: пуск по пеленгу та дальності та пуск по дальності. Перший режим застосовується, якщо відоме місце знаходження корабля, при цьому включення радіолокаційної головки самонаведення відбувається на заключному етапі польоту. Такий спосіб дозволяє ракеті довший час залишатися непоміченим для систем ППО/ПРО ворожого корабля. Другий варіант застосовується тоді, коли невідомо точне місце знаходження цілі. В цьому випадку ракета запускається в напрямку ймовірного перебування цілі, а головка самонаведення активізується на початковому етапі польоту і самостійно здійснює пошук цілі. Але в такому випадку противник може виявити випущену по ньому ракету значно раніше, ніж в першому варіанті. Якщо ціль не буде знайдена, ракеті може бути віддана команда на самоліквідацію.
