«До питання церковної влади. Бог і релігія – зовсім різні речі», – Геннадій Сікалов

Полтавський фахівець із питань енергетики та екології Геннадій Сікалов після ущухнення ажіотажу навколо хресної ходи висловив свою думку на проблеми релігії, церкви і віри.

Експерт переконаний, що Бог і релігія – два різних поняття. Перше – це гармонія, мораль і довершеність, друге – засіб маніпулювання суспільством, черговий спосіб контролювати людство. 

Детальне інтерв'ю в новому випуску газети на наступному тижні

.

Недавно через Полтаву та інші міста України пройшла Хресна хода з Донбасу, що йшла на Київ. Навколо цієї події був створений штучний ажіотаж. Так, ніби, в українців немає нагальніших проблем, аніж сперечатися зі сліпою масою, проплаченою російським патріархатом православної церкви. Тим не менше, увага мільйонів була прикута до ходи та заворушень, що виникали на ґрунті релігії і церкви.

Та чи хтось аналізував, що таке церква? Чи читав архівні першоджерела? Якби так, то українці розуміли, що церква – це секта юдеїв до 325 року н.е. У тому році імператор Костянтин скликав І вселенський християнський собор у місті Нікея. На нього прибули всього лише 318 із 1800 єпископів Римської імперії. Купка єпископів вирішувала питання нового віросповідання. Фактично, на соборі укладали стовпи нової течії маніпулювання людьми. Ті 318 служителів обирали, кого визнавати Богом. Між єпископами Арієм і Афанасієм розгорілася суперечка. Перший казав, що Христос це людина, що стала Богом. Другий же наполягав, що Христос є водночас Богом, сином Божим і Святим духом. Хоча Афанасію і не вистачало аргументів для підтвердження своєї правоти, його тлумачення визнали правильними. Відтоді фізично знищували всіх, хто думав інакше. За тисячі років під репресії потрапили десятки мільйонів інакодумців.

Коли хрестили Київську Русь, а потім Московію, стратили третину населення. Це приблизно 12 млн осіб. У Європі з непокірними розправлялися через святу інквізицію. Під час Середньовіччя відправили на вогнище понад 100 тис людей. Зокрема, багатьох філософів, науковців, письменників, лікарів – тих, хто мав сміливість продемонструвати непокору нав’язаному режимові.

Якщо церква хоче, щоб я вірив у їхнього кривавого Бога, нехай визнає мучениками десятки мільйонів страчених життів. Зазначу, церква нажила мільярди доларів у сучасному еквіваленті саме на майні вбитих. Зараз ці гроші є фундаментом римо-католицької, греко-католицької, московської та низки інших церков. Недарма Ватикан є найменшою, але найбагатшою державою у світі.

Я проти релігії. Я вірю в Бога, але не вірю в релігію. Багато прочитавши та зрозумівши, усвідомив, що релігія – це засіб маніпулювання людьми, держава в державі і великий гаманець. Релігія, яку ми сповідуємо, зробила рабами населення України. Якщо дійсно розібратися в божественній природі, лікарі-реаніматологи щодня рятують сотні життів. Тоді їх треба визнавати святими, називати богами. Адже вони дійсно витягають людей із того світу. Але як можна називати Богом людину, що була людиною? За часів останньої історії людства, що налічує 14 тис років, змінилися сотні богів. У синтоїзмі, наприклад, цілий пантеон богів. Це не заважає країнам із таким віросповіданням жити й розвиватися набагато попереду за нас. Яскравий приклад тому – Японія. У їхній релігії є слово «ва» на позначення внутрішньої і зовнішньої гармонії. Для мене Бог – це і є цілковита гармонія, що закладена в усьому. Насамперед, у людині як ідеальному творінні. Людина настільки створена Богом, чиста й світла, що навіть спроби спотворити її будь-якими шляхами, навіть релігійними, сходять нанівець. Цією чистотою і є Бог. Він – у фарбах райдуги, у небі над нами, у всьому живому, в найтонших деталях екосистеми. На жаль, темна людина забула, нащо вона створена. Вона відвернулася не тільки від світу, а й від інших людей. А Бог – це і спілкування між нами, щирий погляд очі в очі, розуміння потреб суспільства, найменших її представників.

Невже українцям заважали їхні боги, чи може, їх усунення було зроблено навмисно? Хто зробив із нащадків скіфів, сарматів націю рабів. Сучасні раби сидять мовчки по домівках, пережовуючи на кухнях зомбовані новини. Вони жаліються один одному в хустинку і мають тверде переконання, що не в силах щось змінити. Навіть, своє життя.

Питання релігії і правдивого погляду на історію незрозумілі темним, неосвіченим людям. Натомість розумні проаналізують, що ми кажемо. Вони віднайдуть рідковживану літературу про Нікейський собор, ознайомляться зі справжньою історією.

Не раби мислять, аналізують, працюють над собою та своєю сім’єю. Так робимо ми, так чиню я. На цьому ґрунтується концепція «Останнього Бастіону» як майбутньої партії. Політичної партії не рабів, не олігархів, а розумних, свідомих, відповідальних, дієвих людей, які думають і аналізують. Людей, які щось розпочинаючи, доводять справу до кінця. «Бастіон» ставить перед собою амбітні завдання і досягає їх. 

Більшість розумних уже долучилися до нашого руху, інші ще прийдуть до того, що ми говоримо. Звертаюся до полтавців, які не хочуть бачити очевидних речей, яких не навчили усвідомлювати й аналізувати події, які звикли продавати своє майбутнє за пакунок із цукром, аптечкою чи фарбою. Якщо ви не здатні самі подумати за своє майбутнє та долю своїх дітей, ми вже зробили це за вас. У такому випадку читайте «Останній Бастіон» і довіряйте викладеному.