"Донкорп Україна" - зареєстрована охоронна компанія, що має ліцензію та не має зброї - Семенченко

Семен Семенченко, якому СБУ інкримінує "створення непередбачених законодавством воєнізованих формувань", відкидає звинувачення та з упевненістю заявляє, що подібне - аж ніяк не в інтересах України.

24 березня агент НАБУ Євген Шевченко повідомив, що СБУ провела у нього обшук за підозрою в створенні незаконного збройного формування. Сам він стверджує, що у 2018 році збирався разом із ветеранами створити охоронну компанію, але ці плани не були реалізовані. Пізніше пресслужба СБУ поширила інформацію, що припинено діяльність воєнізованого збройного формування, серед організаторів якого - агент НАБУ Євген Шевченко та екснардеп Семен Семенченко.

За даними слідства, Семенченко створив незаконне збройне формування, а Шевченко забезпечував його членів спорядженням. У СБУ обіцяють, що у цій справі будуть пред'явлені ще підозри. Печерський районний суд Києва на засіданні 26 березня заарештував колишнього народного депутата України Семена Семенченка без права внесення застави. 27 березня Семенченка госпіталізували, а вже 1 квітня стало відомо, що його перевезли з лікарні в ізолятор СБУ

7 квітня Апеляційний суд залишив без зміни запобіжний захід для Семенченка.

На думку директора "Донкорп Україна" Сергія Ружицького, Семенченка могли заарештувати з метою не допустити його участі в ТСК щодо Іловайська.

Сам Семен Семенченко раніше заявив, що про його діяльність, яку слідство називає незаконною, було відомо Службі безпеки України та іншим правоохоронним органам.

Цензор.Нет надислали Семену запитання та отримали його письмові відповіді зі слідчого ізолятора.

1. Що конкретно Вам ставиться в провину? Текст підозри.

Мені ставиться в провину "створення непередбачених законодавством воєнізованих формувань" ч2 ст. 28, ч2 ст. 260, ч3 ст. 260 КК України. Якби це звинувачення пред'являлося мені у 2014 році - визнав би, адже батальйон "Донбас" перші два місяці свого існування потрапляв під дію цієї статті. Позаяк був партизанським загоном. За 2018-2019 роки - не визнаю. DBC corp. - підприємство, яке зареєстроване в юрисдикції США. До України в загальному і до її законодавства в цілому не має жодного відношення. Діяльності на території України не веде.

Донкорп Україна - охоронна компанія, яка зареєстрована в Україні, не є представником DBC corp., має ліцензію та не виконує військових завдань. Тим паче не має зброї. У чому конкретно я маю визнати свою провину? Я не скоював жодних злочинів.

2. З якою метою на базі Донкорпа зберігалась бойова зброя і вибухівка? Чи застосовували Ви і співробітники Донкорпа у своїй діяльності зброю і вибухівку?

Давайте по пунктах

а) База на СМТ Сувід це не "база Донкорпа". Я уточнював у директора Донкорп-Україна, Ружицького - компанія не орендує цю базу. Це реабілітаційний табір для ветеранів.

б) У реабілітаційному таборі для ветеранів в СМТ Сувід Київської області не зберігалося ні зброї, ні вибухівки. Те, що показували в сюжеті, нібито було "розкопано" (без собак, без понятих) в лісі. До території табору і до мене особисто це не має ніякого відношення. Нехай ті, хто відкопав, розбираються з тим, хто закопав. Якщо, звичайно, там взагалі що-небудь знаходили. Крім того, нікому з 6 ветеранів, що були в таборі (з яких давав інтерв'ю 64 річний "Арні") ніякої зброї не приписується.

3. Чи виправдане залучення ветеранів і співробітників Донкорпа до участі у театралізованих демонстраціях під будинками керівництва Нацбанку? Як би Ви поставилися, якщо б хтось приніс труну до Вашого дому?

До мого дому принесли близько 100 трун. За Карлівку, Попасну, Бахмут, Іловайськ, Вуглегірськ, Дебальцеве, Широкине. І це тільки труни бійців батальйону "Донбас". У дуже багатьох я був на похороні. Деяких, (як наприклад, після 1 штурму Іловайська) вже мертвих виносив із бійцями на руках. Тепер зустрічне запитання, а "на скільки виправдано" рефінансування російських банків в Україні колишнім керівництвом НБУ? На 6 році війни? На скільки виправдана торгівля з РФ, з країною окупантом? Колосальна присутність російського бізнесу в українській економіці? Це не торгівля на крові, не бізнес на трунах?

Ветерани, люди. які пройшли війну, протестують проти цього з 2014 року і тим чиновникам, хто це допускає, треба не труну принести під мармуровий палац, а все кладовище, щоб вони отямилися і зрозуміли, що вони творять.

Я уточнював це питання. В акції брали участь не тільки ветеранські організації, а й громадські, антикорупційні та націоналістичні. Від імені всеукраїнської ветеранської організації було подано заяву в СБУ за фактами державної зради. Було подано звернення до НБУ з вимогою припинити протиправні дії. І тільки після відсутності реакції об'єднана коаліція, організація ветеранів пікетувала розкішні заміські маєтки державних чиновників.

Комусь із чутливої публіки не подобається "театралізована вистава" і "труна"? А чому тоді, коли Шабунін, наприклад пікетував будинок того ж судді КС (і я це підтримую) з шибеницею то це "норм", а ветерани шість років протестують проти торгівлі на крові та російських банків з труною - це "рука Коломойського"?

Нехай чутлива ліберальна публіка виходить замість них. І на мітинги проти російських банків в Україні. І вимагає суду щодо Іловайська та Дебальцевого. Але це ж не "модно", не в "тренді" і не "хайп". А ветеранам не байдуже. Вони труни носять, бо це і є суть бізнесу на крові.

 4. Які у Вас стосунки з Коломойським? Чи зустрічалися ви?

Відповідь. Поважаю його позицію за 2014 рік. І загалом, і в деталях. Наприклад, є у нас у ветеранській організації Богдан Пташник. Після Карлівки, в травні 2014 року був серйозно поранений в бою. Тоді війна тільки починалася і його забрала швидка у Донецьк. Лежав у лікарні Калініна в тяжкому стані й готувався до тортур та смерті. Дніпровська ОДА, яку тоді очолював Коломойський, прислала вертоліт і Богдана вдалося вивезти на "велику землю". Яке може бути моє відношення до цього?

А ось, наприклад, позицію у 2019 році й деяких висловлювань я не розумію. Коли одна людина мільярдер, а інша - громадський діяч і ветеран, то відносини можуть бути тільки до того, що може пов'язувати. Те, що було у 2014, забути для ветерана не можна і пам'ятається завжди тільки найкраще. А це був наш Український прапор в Дніпрі, який під час загальної плутанини та хаосу збирав на площі в Дніпрі біля обладміністрації тих бійців, які готові були битися за Україну. До речі, саме там ми з Юрієм Бутусовим і познайомилися - в ОДА Дніпра.

Чи зустрічалися ми?

Так. Найбільш запам'яталося навіть не в Дніпрі, а вже після того, як почали збирати батальйон "Донбас" у квітні 2014 в ОДА. Вони тоді нас ще побоювалися, бо ми були з Донецька, а раптом "козачки заслані". Їдьте, кажуть, на кордон своєї області, а ми на вас подивимося. Ну і подивилися. Хлопці з макетами автоматів і стартовими пістолетами вистрибнули з автобуса та упакували блок пост сепарів "ДНР" в Покровську. Привезли їх на базу - сидять в підвалі, вчать гімн України. А їхня зброя - це перше наше озброєння. СБУшники покровські пронюхали й до нас колона людей 800. Оточили базу, зброї у них у всіх не було, але палиці, дрини, дробовики у багатьох були.

А нас 70 людей. У підсумку, написав помічнику Авакова Антону Геращенку, той подзвонив міністру МВС, і Аваков надіслав з Дніпра порожній вертоліт. Він на бриючому пролетів над натовпом і їх розігнав. А Коломойський тоді розлютився, що ми "ватку принесли до Дніпропетровської області" і нас послав).

Ще тиждень жили в Павлограді, весь загін, 70 осіб в придорожньому мотелі, і сумували без зброї, потім подзвонив Антон Геращенко і сказав, що Маріуполь захоплюють сепари. І ми поїхали туди. Були часи ... До речі, відео, де ми захоплювали той блок пост в Покровську, вперше на Цензорі, вийшло ... Потім всі вже познайомилися, координували дії з іншими батальйонами, а потім була Нацгвардія.

5. Як вам вдалося виграти тендер на охорону Центренерго? Чи була у Вас домовленість з Коломойським? Які умови?

Тендер виграв і в ньому брав участь директор Донкорп Україна (ветеранський соціальний проєкт із працевлаштування ветеранів) Ружицький. Я пропоную згадати, як це сталося. Я теж підписник фейсбуку Бутусова і відстежував події. Після того, як був змінений менеджмент, пов'язаний (на думку ЗМІ) з Коломойським, приходить нове, контрольоване фондом Держмайна керівництво. І Корчинський з Сенниченком повідомляють про те, що Центренерго очищено від "олігархічного впливу".

Я уточнював - розривається договір охорони з попередньою охоронною компанією, залишається поліція та оголошується тендер на надання послуг охорони. Директор Донкорп його виграє, тому що готовий працювати за менші гроші, які для кого може дрібниця, а для ветеранів - гроші. Щоб в портфоліо компанії з'явилася рекомендація від великого державного клієнта. Плюс (на скільки я зрозумів), ветеранам надали приміщення в профілакторії, де вони безкоштовно оздоровлювали побратимів, які потребують реабілітації. Це величезний плюс, адже проект соціальний і витрати на допомогу нужденним товаришам - величезна частина витрат їх підприємства. Це перше.

Друге. Хто Вам сказав, що це "заміський приватний пансіонат"? Це такий же "приватний пансіонат" як і те, що "Донкорп" - НЗФ. Хлопці виграли тендер у держкомпанії. Тендер оголосила Трипільська ТЕЦ, яка входить в державне Центренерго. І об'єкт, який вони охороняли - профілакторій Трипільської ТЕЦ, а не "приватний пансіонат".

Попросіть договір охорони, там все написано. Ну або на Прозоро подивіться. Тобто ветеранська охоронна компанія повинна займатися з'ясуванням, чому Ценренерго має свій офіс на одному своєму об'єкті, а не на іншому? Який "конфлікт з державою"? Якщо хтось має конфлікт, на то є державні органи влади - суди, поліція, прокуратура, НАБУ, СБУ. Ви пропонуєте ці конфлікти розбирати не цим органам, а ветеранам? Нехай вирішують самі свої конфлікти, а хлопців туди не втручають.

До речі, (наскільки мені відомо) поліція була на об'єкті разом з ветеранами. Не діло це ветеранського проєкту (яким треба годувати та забезпечувати роботою і здорових, і хворих, і калік, і тих, хто ще ого-го) влазити в ті питання, які повинна вирішувати Держава. Якісь аморальні речі ветерани зробили? Незаконні? Ні. Все за договором. Робота на держструктуру. Чесно і прозоро.

6. Як Ви прокоментуєте звинувачення в шахрайстві з боку Борисенка? Що пов’язувало Вас з цією людиною? Чи правда, що він передав Вам два мільйони доларів під зобов’язання повернути їх?

Для початку відповім телеграфно, коротко. Пізніше -розгорнутіше.

1. Звинувачення. Мене не підозрюють в шахрайстві. Мене підозрюють в створенні незареєстрованого, згідно з законодавством України воєнізованого формування. Борисенко - бреше, і його покази просто використовують для того, щоб хоч якось аргументувати звинувачення та кинути на мене тінь "шахрайства". Цю історію можна прирівняти до старих фейків про "афериста Семенченка", до речі, які вже давно спростовані в судах. ( На Вашому ж ресурсі є публікації про це). А його звинувачення краще коментувати матеріалами підозри. Показами його сина, фінансового директора компанії, через руки якого відбувались усі фінансові розрахунки та платежі.

2. Що пов’язувало? Це казахський бізнесмен, який проживав в Дніпрі, його син - Ілля, громадянин України, а сам Борисенко допомагав батальйону "Донбас", коли ним командував Анатолій Виногродський ("Гал").

3. 2 мільйони доларів? Звичайно не правда. І фантазії стосовно 1 мільйона доларів - теж брехня. Ось подивіться, судять військових ветеранів, а прокурор закидає "а ось дав мільйон, а ось мільйон взяв", одразу ж у громадськості змінюється ставлення. На це і розраховані усі ці фейки. Я, особисто у Борисенка не брав жодної копійки. Це було моєю принциповою позицію. По-перше, на той час я був народним депутатом України, по-друге, я не є посадовою особою в жодній компанії та не є її бенефіціаром. Компанії "DBC" corp, ніхто, нікому нічого не "давав". Під контролем фінансового директора, яким був син Борисенка, ветерани оплачували свою частину витрат з підготовки людей та ТМУ, а інвестори свою. Про це можна дізнатись у президента компанії. Для прикладу, треба закупити форму - закупалась форма. Треба оплатити людям стипендію за те, що місяць тренувались, ось вони брали й оплачували. У своїх показах, сам Борисенко згадує тільки один раз, коли він зазначає про якісь "передачі грошей". Він говорить, що начебто передав через мене, президенту компанії $10 000 для того, щоб покласти їх на рахунок компанії. І підтверджує, що так - на рахунок поклав президент. Тому, давайте перестанемо слухати казкарів та звернемо увагу на факти.

З показів сина Борисенка, Іллі Тезово:

• Моєму батьку було запропоновано як акціонеру придбати акції охоронної компанії "Donbass Battalion Corporation"
• Мене ознайомили з презентацією проєкту зі створення української брендової приватної компанії в юрисдикції США для експорту оборонних та охоронних послуг

Висновки - це ніяка не ПВК, а охоронна фірма.

 4. "Взяв гроші під зобов’язання повернути їх" - фейк. Запропонували стати співінвестором стартапу? Правда. ПВК? Ні, охоронна корпорація. Чи є різниця? Поїхали далі.

• Окрім того, як потенційним акціонерам С.Семенченко повідомив нас, що має намір укласти контракти з офіційними представництвами країн США, Курдистану, тощо.

Тобто, класичний стартап. Є ідея надавати охоронні послуги та забезпечувати безпеку в тих країнах, де веде свою діяльність ПВК "Вагнер". Разом з офіційними представниками аналогічних компаній з США, Іраку, країн Африки. Ці негідники знайомі нашим, українським ветеранам. І вони бояться нас. Не приватна військова компанія, а приватна компанія безпеки. Не найманство, або НЗФ, а гарантування безпеки в зоні підвищеного ризику. Не набивання кишень, а допомога партнерам України в боротьбі з російською агресію в країнах Близького Сходу та Африки. Це - стартап. Бажаючі - вкладають свої кошти в акції. Ветерани - свій труд та ризик. Вийшло б - усім "добре", а людям безпечно. Ні і так буває. Загугліть в інтернеті який % стартапів виявляється успішним? Усі ризикують.

Їдемо далі.

• Грошові кошти мною передавались як у вигляді готівки, так і здійснення безготівкових переказів на карткові рахунки С. Акімовича та А. Виногродського.

Далі пішла конкретика:

• Одним з перших перерахунків грошових коштів я зробив в розмірі приблизно 35 тисяч євро для придбання тактичної форми (84 комплекти) у швейцарської компанії по виданому рахунку-фактурі на мій особистий поштовий ящик.
• В кінці 2018 року я погодився почати виділення грошових коштів для придбання акцій як акціонер.

Всього акціонери вклали в компанію:

    І. Борисенко - $50 000
    С. Борисенко - $500 000

Де тут 2 мільйони доларів? Чи хоча б 1? Чи Семенченко, який "усе в усіх забрав"? Класичний стартап. І купа фейків провадження прокуратури, СБУ та "диванних експертів" з FB.

Документи Цензор.НЕТ надав захист Семенченко.

Тепер щодо претензії. Відкриваємо-дивимось. Основою для рішення припинити співпрацю стала відсутність обіцяного Семенченком прибутку компанії, звітів відносно цільового використання. Син не може так брехати, як його батько. Але й не підтримати батька не може. Тому фінансовий директор, який "оплачує форму на 35 000 євро", скромно вказує на неназваних осіб, які начебто не дали йому виконати свою роботу, щоб він "не сумнівався" у звітах. Тому вони начебто розійшлися з ветеранською організацією, а ветерани відкрили свою "Донкорп Україна". І де тут шахрайство?

Ну добре. Начебто вони посварились з ветеранами та пішли, а потім "бац" і кримінальна справа, через півтора роки. Начебто з вилученням купи зброї. І начебто ветерани витратили гроші на своїх бойовиків з "ПВК Семенченка", які отримали для діяльності "DBC". Тільки усе це казки від СБУ, які просто сказали цим Борисенкам, як надати покази, щоб якомога простіше "натягнути сову на глобус". І придумати НЗФ з купою зброї. Тільки Борисенко та його син, сором’язливо забувають у своїх розповідях 2 часових періоди. Після того, як контракти (DBC USA) поставили на паузу, вони не залишили стартап. Ще пів року вони створювали з ветеранами охоронну компанію "DBC Україна". Засновниками якої були І. Борисенко, а С. Ружицький (теперішній директор "Донкорп Україна"), працюючи з ветеранами вже в Україні. Це з тими, які начебто "шахрайськи" вчинили з ними? Дуже смішно.

Те, що вони (і СБУ) про це "забули", не означає, що документи чи свідки зникли. І це повністю відкидає версії про "шахрайство" і "НЗФ".

І другий часовий проміжок вони загубили. Коли вони (контролюючи "DBC Україна") намагались "рейдернути" ветеранську організацію та бренд батальйону "Донбас". Давали гроші та "скурвили" декілька людей в Правлінні, потім Борисенко заявив що ветерани будуть отримувати лише 5% акцій та не брати участь в управлінні компанії, але працювати будуть на території України. Я так зрозумів, Борисенко цю "роботу" бачить дуже специфічно. Мені запропонували велику зарплатню та роботу в компанії, я відмовився та сказав, що його уявлення про специфіку цієї роботи різниться з моїм уявленням про національну безпеку України. Після цього він намагався влаштувати скандал, але колектив його не підтримав. Далі - все просто. Він забрав з собою декілька осіб та фінансував їх потім (протягом трьох місяців ) перетягнув на власний бік ще декількох. Створив нову фірму, а ветерани (вже після цього) створили свою охоронну фірму ТОВ "Донкорп Україна". Ті, хто пішли з Борисенком, почали поводитися нахабно, намагались погрожувати нашим командирам. Був проведений суд честі (15 учасників, усіх можу прислати на інтерв’ю, окрім голови суди - позивний "Маня", його розбив інсульт). І після цього, за підписом Ружицького С., вони повідомили СБУ про діяльність "Донкорп Україна", "DBC" про те, що компанія казахського бізнесмена Борисенка до батальйону "Донбас" не має жодного відношення (і що "Донкорп" за них не відповідає). А окрім як зв’язком з РФ і бажанням дискредитувати ветеранський рух, зараз їх дії ветерани пояснити ніяк не можуть. Тому попросили перевірити усю цю групу на предмет зв’язку з РФ. Цей лист був відправлений директором "Донкорп" Ружицким С. в березні 2020 року, рівно рік тому. Тобто минув рік. СБУ взяла людей, які фігурують в цьому листі й зробила їх заявниками та свідками проти самих ветеранів. Потім голосно "розкрила" діяльність тих, хто роком раніше сам заявив про себе, й запропонувало співпрацю в боротьбі проти агресії РФ. Але це точно не справа Борисенка. Борисенко це тільки один з приводів для відкриття справи. Їм треба було посадити мене по "беззаконню", без альтернативи утримання під вартою. Але про це пізніше.

7. Ви їздили у Грузію під час виборів і були затримані з групою людей, виконуючи зобов’язання перед Борисенком?

Мене ніколи не затримували в Грузії. Це - фейки, які у 2019 році розповсюджували Бірюков та Ківа, перегляньте свій архів, я одразу ж вийшов в прямий ефір та спростував цю брехню. Потім через місяць стало відомо, що претензій до моїх товаришів немає, а їх відпустили. Я також опублікував відповідь на мій запит до МВС Грузії, де сказано, що я не є фігурантом будь-яких кримінальних справ на території Грузії. Їхав я туди офіційним спостерігачем на вибори Президента, як народний депутат України. Жодних зобов’язань з Борисенком в мене ніколи не було. А взагалі, якщо йдеться про мене, то краще й запитати в мене особисто, а не слухати чиїсь балачки.

Ці люди - інвестори в компанію безпеки. У компанії є керівництво, яким я не є. Звідки в мене можуть з’явитися які-небудь зобов’язання?

8. Які акції протесту фінансував громадянин Казахстану Борисенко? Чи розуміли Ви, що беручи від нього гроші, Ви потрапили в залежність від інтересів, які можуть не збігатися з інтересами України? Чи вважаєте Ви виправданим брати гроші на протестні рухи в іноземців після того, що відбулось?

Давайте знову відділимо фейки від правди. Борисенко має посвідку на проживання в Україні та мешкає в м. Дніпро. Його син - громадянин України. Допомагали батальйону "Донбас", коли ним керував "Гал". Але які саме акції протесту він фінансував - не знаю. Мої - точно ні. Хто говорить інше - нахабно бреше. Чи фінансував він "РНС М.Саакашвілі" - потрібно запитати у нього та мадам Богуцької. Це питання не до мене. Відповідно і відпадає питання про отримання грошей від нього. Його рішення вкласти гроші в зареєстровану не в Україні компанію безпеки - справа керівництва комерційної фірми та його. До чого тут я та акції протесту? Відповідно - я вважаю, не виправданим брати гроші в іноземця, але не "після того, що відбулось". Нічого не відбувалося. Ну а коли керівництво ветеранської охоронної компанії зрозуміло у 2019 році, що інтереси Борисенка не пов’язані з інтересами України, то відправили в СБУ листа з власними побоюваннями (писав про це вище). Але СБУ прийняла рішення, що якраз інтересам України громадянин Казахстану відповідає, а ось ветерани "Донбасу" - ні. Але і Виногродського в "Донбасі" і Акимовича в "DBC" я повністю розумію та підтримую. Яка різниця, хто фінансово допомагає бити "русский мир" на Донбасі, в Африці, або на Ближньому Сході - аби цієї нечисті, ставало все менше, а України більше.

Коли відбувалися протестні акції, ми були ще погано знайомі. Тоді, казахський бізнесмен Борисенко був волонтером Руху Нових Сил Міхеіла Саакашвілі та розповідав, що фінансував Дніпровську організацію РНС. Коли почались протести на Грушевського, за словами Борисенка, він фінансував окремі заходи РНС та деяких активістів, в тому числі він детально розповідав як фінансував пані Богуцьку (теперішній народний депутат від "СН"). І, за його словами, продовжував фінансування і після закінчення цих акцій. Напевно, саме тому, пані Богуцька, дуже збудилася після мого арешту і почала розміщати статті з заголовками, що не візьме мене на поруки. Хоча її навіть ніхто і не просив… Тому, що начебто, мене "не було 3 березня 2018 року під час розгону наметового містечка". Ця мадам настільки спішила втопити арештованих ветеранів, що в неї відмовила пам’ять. Вона забула, що саме вона зникла з Грушевського за тиждень до розгону, неначе корова язиком злизала. А якщо зайти до мене на сторінку в FB 03.03.2018, то найперший стрім - який я вів прямо з табору на Грушевського. З першої хвилини протистояння, до останньої - коли мене разом з останніми бійцями забили кийками, безпосередньо в приміщенні тимчасової кухні на Грушевського. Про це все, якраз писав А. Виногродський ("Гал") в інтерв’ю Українській Правді. Хоча, наскільки мені відомо, сам М.Саакашвілі в у цьому всьому не брав участі. Тому, фінансування протестних акцій - не до мене.

9. Під час реєстрації ТОВ в США Ви знали, що існує особливий порядок ліцензування ПВК за участі МО США, якому Донкорп не відповідав? Зрозуміло, що у зв’язку з цим Ви дійсно хотіли створити ПВК в США, чи це була легенда та прикриття наших, або інших намірів?

По-перше, а ніхто і не створював "ПВК". Давайте перестанемо слухати чутки, якихось людей, які не мають до реєстрації та створення "Донкорп" жодного відношення. Це компанія безпеки, а не "ПВК". "ПВК" - це лише один з видів компаній безпеки, який пропонує наступальні або оборонні послуги на полі бою - PMC. А ще є купа інших варіантів - приватна охоронна компанія, приватна компанія військового консалтингу, компанія, яка займається локальною підготовкою поліції та армії, компанія, яка обслуговує комп’ютерні системи, компанія яка, наприклад, виконує евакуацію медичним гелікоптером на полі бою. Світ значно яскравіший та ширший, аніж ми в Україні звикли вважати.

По-друге, компанія не планувала ведення якихось дій на території США.

По-третє, могли бути компанії, якими "DBC" могла володіти, наприклад, в тому ж Іраку. Мені це відомо як консультанту. Реєстрацією, чи отриманням ліцензії я не займався, а тому за подробицями - зверніться, будь ласка, до керівництва компанії. Але мета саме та яку я зазначив - соціально-трудова реабілітація ветеранів, створити для України новий важіль впливу в геополітиці та спільне з міжнародними компаніями безпеки з США, Великої Британії, Канади, забезпечення безпеки в зонах підвищеного ризику, де негідники з "ЧВК Вагнер" почувають себе як у дома. Інше - конспірологія, фейки, або дезорієнтація в предметі.

10. З якою метою Ви цікавились у Євгена Шевченка закупівлею зброї з РФ? Ви розуміли, що такі поставки незаконні і це - серйозне порушення закону?

По-перше, мені не інкримінують статтю з закупівлі у нього "зброї", отже не було жодного порушення закону.

По-друге, поставки зброї з РФ - незаконні, згоден. Якщо вони можуть мати місце, то тільки для окремих потреб держави, під контролем СЗР, ГУР МО, або СБУ. Наскільки мені відомо Є. Шевченко не підозрюється в поставках зброї. Навіть демонстрація гарних картинок на брифінгу не є "поставкою зброї". В нас вже була Н. Савченко з мінометами на баржі по Дніпру…

11. Шевченко пов’язує справу зі спробою СБУ дискредитувати "Вагнергейт", що думаєте Ви про причини процесу?

Якщо підтримувати цю думку, то мішенню операції є Євген Шевченко, а через нього хочуть дискредитувати "Вагнергейт". Звичайно можливо. Тільки чому тоді ми з Євгеном маємо одну і ту саму статтю, але у нього суд (як того потребує КК і КПК України) призначає заставу та Євген зараз на волі, а я сиджу один в ізоляторі СБУ?

І таке рішення приймає спочатку Печерський суд, а потім і Апеляційний суд м. Києва. Ви ж розумієте, що це повний абсурд та незаконне рішення. За цією статтею, обов’язково має бути альтернатива міра запобіжного заходу. Це не корупційна стаття, та не злочин проти життя та здоров’я громадян. Це по-перше.

Мене зараз порушуючи закон, не вивозять до СІЗО (в ІТТ СБУ не можуть тримати понад 60 годин). І зараз я сиджу в одиночці в ізоляторі СБУ, а не в СІЗО. Це по-друге.

Коли в мене збивається серцевий ритм (в мене кардіосклероз та миготлива аритмія) і вивозять поставити крапельницю. То окрім окремої палати заґратованої палати, п’яти осіб спецконвою, в лікарню приїжджає підрозділ оперативників СБУ, під вікном цілодобово чергують ще два мікроавтобуси з бійцями. У кожної медсестри записують прізвище, а двох лікарів потім опитували в СБУ(протоколи потім показували під час апеляції). І хто в нас тепер виходить мішень операції?

Я бачу метою операції - ізолювати мене, знищити нашу ветеранську організацію та все те, що ми робимо. Моя ізоляція - обов’язкова умова, інакше якщо у мене буде доступ до мікрофону, вони не зможуть це зробити. Я можу бути відвертим з журналістами у межах кримінальної справи, але я поки не можу відверто розповідати про всі обставини навколо цієї справи. Мене стримують зобов’язання. Не з "Борисенками" - це все завіса для формального обґрунтування справи. Я пов’язаний зобов’язаннями не ставити під загрозу національну безпеку України.

Тому вони й не змогли затримати в перший день. В рамках так званої "спецоперації", а я прийшов сам на Аскольдів провулок 3А, в СБУ, отримав підозру та поїхав до суду на санкцію. Зобов’язаннями зв’язаний не лише я, а й "Гал" й "Акім", які перебувають під домашнім арештом, й десятки ветеранів, які на свободі. Зараз ми - на "розтяжці", бо держава в обличчі чиновників Офісу Президента та СБУ поводиться неначе слон в посудній лавці. Топчеться по наших долях та намагається розбити свій же "посуд". Давайте, я зараз Вас запитаю. Ви ж розумієте, що існування структури, яку мені приписують, подібних масштабів - з таборами в Київській області, тренувальними базами в Польщі, абсолютно ні від кого не приховуючись, неможливо без відома держави? І ось так усе руйнувати, начебто через показання громадянина Казахстану і начебто знайденої десь у лісі зброї? Ми ж з Вами дорослі люди і все розуміємо…

Ми не є загрозою Україні. Ми - загроза її ворогам. І вони розуміють це. Давайте, наприклад, подивимось на цікавий процес, який відбувався в інформаційному полі Путінсько-Лукашенківській Білорусі, якраз на початку цього року. І що там мені приписували.

Згідно з матеріалами підозри, активний процес в розслідуванні кримінальної справи про створення "незаконного збройного формування Донбас" почався в лютому 2021 року. Відбулось це одночасно з виходом сюжету на білоруському державному ТБ, в якому С.Семенченко був звинувачений в допомозі повстанцям, проти проросійського режиму Лукашенка, так званій групі Автуховича. В республіці Білорусь Автухович обвинувачується в організації акцій помсти проти карателів, які розганяли протестні мітинги в республіці Білорусь.

С. Семенченко був звинувачений в:

• організації переходу групи Автуховича на територію України, та повернення в республіку Білорусь;
• забезпеченні їх зброєю та боєприпасами;
• підготовці баз та підрозділів на території України для допомоги білоруським повстанцям.

Головною причиною відкриття та фальсифікації кримінальної справи проти мене та моїх побратимів - є прямий вплив спецслужб РФ. З метою знищення спротиву військовій агресії РФ, організованого українськими добровольцями.

Служба Безпеки України, введена в оману провокаціями агентури РФ в Україні, одним ударом в спину, зруйнувала те, що будувалось патріотами України цілих три роки.

Зараз багато українців дезорієнтовані "водоспадом" фейків, які регулярно створюють проти мене та й усього добровольчого руху вже 7 рік. Я розумію, що нас продовжують демонізувати та роблять з нас авантюристів й солдатів олігархів - усе як в далекому 2014 році. Розумію це, тому і хочу лише одного, щоб мене почуло українське суспільство.

Висновок: люди які в Білорусі піднімають спротив проти репресій режиму Лукашенка - садять "за тероризм". Семенченко (якого Білоруський державний канал звинувачує в підготовці для них баз і начебто забезпеченні зброєю) - сидить за "створення незаконного збройного формування". І одразу ж кадри з "базою" та "зброєю"…

Які "Борисенки"? Які "солдати олігархів?" Я розумію, що відбувається. Мене засунули поміж міжвідомчими та політичними розбірками, полили усе зверху соусами з фейків та домислів, зламав в угоду інтригам і політичній цілеспрямованості унікальний політичний інструмент боротьби з агресією РФ. Навіть зараз я не вважаю СБУ своїми ворогами. Протягом 5 років я займався законотворчим забезпеченням діяльності СБУ, нагороджений відомчою зброєю СБУ у 2014 році. Я не вважаю своїм ворогом Президента України, дії якого стосовно Медведчука та закриття його каналів й інших ворогів України - повністю підтримую. Але те що ви зараз робите, хлопці, зі мною, моєю родиною, з моїми бойовими побратимами - це просто … давайте залишимо емоції, це просто - безглуздо. Вірю, що державницький підхід візьме гору. Ну, а якщо ні, то доведеться захищати свою честь та чесне ім’я моїх заарештованих товаришів. І весь масив правдивої інформації, яку зараз не видно навколо цієї справи, буде надано на суд українського суспільства. Нехай судять не за фейки, а за реальність. Це будуть не лише слова, а й конкретні факти та докази. Тому, що збитків Україні від такого ставлення до своїх - набагато більше, ніж наслідків цієї правди. Ну, а якщо зі мною щось станеться, раптовий інфаркт, падіння з "тюремного ліжка", то усе це передасть до Вашої редакції один з моїх побратимів. Я продумав такий розвиток подій. Адже про арешт та увесь цей цирк, я знав заздалегідь, але не вірив до кінця. Я й зараз вірю у свою державу, але тільки час покаже, чи я маю рацію. Слава Україні! Незважаючи ні на що…