Фатальний цугцванг «спецоперації»
Контрнаступ Збройних Сил України з метою деокупації захоплених російським агресором територій прогресує не по днях, а по годинах.
У фокусі уваги цієї карколомної операції з української сторони одразу 3 області: Харківська, Донецька і Луганська. Протягом останніх днів надходять повідомлення про звільнення Балаклії, Ізюму, Куп'янська, а також просування у бік Вовчанська, Сватова і Лимана.
Сили окупантів на Сході опинилися у вкрай тяжкому становищі. Щобільше, схоже, добігає кінця самé існування терористичного угруповання "ДНР", адже місцевий ватажок бойовиків Дєніс Пушилін дав вказівку вивозити награбоване до Ростова-на-Дону; він сам тепер записує відео в дусі "все під контролем" із броньовика, що виїжджає в невідомому напрямку.
Також під питанням доля сусіднього недоутворення "ЛНР", адже ЗСУ просуваються у напрямку так званого "троєграду": агломерації Лисичанськ-Сіверськодонецьк-Рубіжне. У перших лавах, виблискуючи п'ятами, біжать колись гонорові воєнкори, на кшталт рудого виродка Стьопи Пєгова.
Одночасно на Херсонському напрямку у самому розпалі активні бої – українська осінь наздогнала російську весну. До речі, горезвісний Васілій Нєбєнзя визнав чергову "втрату периферійних сіл".
На тлі каскадної руйнації фронтів подекуди вже прозирають виразні думки про "Харківську катастрофу" та їй подібні. У наявності не тільки відверта російська воєнна поразка, а й неймовірно потужний удар по іміджу самого кремлівського бункерного щура.
Мантра про те, що "спецоперація йде за планом", отримала нові формулювання: висновок оточених угруповань в районі Ізюма – великий успіх "славного російського воїнства". Пресслужба міністерва нападу і агресії оборони РФ визнала, що «протягом трьох діб проведено операцію зі згортання та перекидання Ізюмсько-Балаклійського угруповання військ» на територію Донецької області.
Сєргєю Шойгу можна давати звання генералісімуса: які маневри, багатокрокова стратегія та перегрупування – просто диво! (Це сарказм, адже насправді – ні).
Путін навіть бровою не повів щодо чергової нестикування з планом "СВО", але гарцює із Сєргєєм Собяніним на святкуванні 875-річчя Москви. «Сердечно вітаю москвичів, та й усю росію», – заявив бункерний дід і став чекати на великий салют і оплески присутніх.
Уже зараз на тлі волевиявлення у рамках Єдиного дня голосування звучать і відкриті заклики московських депутатів до Путіна скласти повноваження, адже за його останньої каденції намітився певний регрес життя росіян. Натомість із Державної Думи волають, що "ніякі репарації Києву не платитимуть".
Поки "цар" насолоджується видами зухвало перетворених його покірними лакеями-забудовниками кварталів Москви, над ним явно згущуються хмари. Загрозу слід чатувати від угруповання "патріотів", які кричать про всюдисущу зраду у Кремлі, тотальну некомпетентність верхівки, яку детально інформували про наближення величезного лиха на фронті.
Чому брехали i зараз брешуть про "тактичне просочування"? Ніхто не вірить, що Шойгу з російським Генеральним штабом сконцентровані на "звільненні Донбасу", перетвореного путінськими Z-більшовиками на суцільні руїни.
Дірява повія Марґо Сімонян затикає частину "патріотів" тезами про "великий відступ 1915 року" і мріє про майбутній Брусилівський прорив. Але їй та подібній медійній обслузі (Володя Соловйов, Єгор Холмогоров тощо) в обличчя плюють непродажні охоронці трону.
Чому? – Бо вони чітко артикулюють заклики до державного перевороту на росії, адже Путін – «безвідповідальна потвора, від якого треба рятувати країну».
Цей неук-ґебіст зумів посприяти ліквідації так званих "союзних сил" (терористи "ДНР"-"ЛНР"), через що трясуться за своє життя нечисленні колаборанти. Путін, Шойгу та вся кремлівська банда успішно могилізувала кращі частини "другої армії світу", запаси озброєнь якої наразі гранично виснажені.
У потенційної антипутінської хунти на тлі катастрофи в Україні навіть вироблено програму дій:
- по-перше, створення уряду під назвою "Політичний центр управління війною";
- по-друге, зміна позиціювання із "СВО" на "війну";
- по-третє, мобілізація економіки, а отже і населення, причому не тільки чоловічого.
Звучить все логічно, проте гірка правда у тому, що ресурси РФ не безмежні на тлі накладених санкцій і тихого пограбування росіян партнерами зі Сходу (мова про комуністичний Китай – прим. ред.). Тá росіяни не хочуть воювати поголовно, війна непопулярна, а програна війна – втричі.
Однак, навіть якщо путч не відбудеться внаслідок допущених на фронті фатальних помилок, режим може зруйнуватися через внутрішню дестабілізацію. Повний цугцванг, повний і провальний.
