ФБР ловить друзів Зеленського, бо Україна не змогла
Коли ФБР ловить наших чиновників: сигнал про крах системи.
Як ми докотилися до того, що тепер уже не наші правоохоронці першими б’ють на сполох, а ФБР веде слід за грошима, помаркованими стрічками «ATLANTA» і «KAN CITY»?
Це питання не риторичне — воно про архітектуру влади, яку ми терпляче або безпорадно зводили роками. Коли допомога партнерів стає здобиччю для «своїх», коли урядова вертикаль перетворюється на мережу комерційних інтересів — іноземні слідчі вимушені братися за те, що держава не змогла або не захотіла зробити.
І це вже не просто сором — це сигнал від самих союзників: довіра вичерпана.
Ми звикли чекати від Заходу грошей і ракет, але не чекали, що він почне контролювати наші сейфи. Саме ця практика — коли партнери витягують на світло тих, кому ми самі боїмося подивитися в очі, — є показовим маркером деградації державності.
Це не фейковий страх — це системний провал: провал кадрової політики, провал інституційної автономії, провал громадянського запиту на відповідальність. І коли ФБР починає «ловити» українських казнокрадів — друзів і партнерів президента, — це означає, що внутрішній механізм самовідновлення зламався.
Тож питання не лише до підозрюваних і їхніх сейфів. Питання — до тих, хто їх підняв у владу; до тих, хто закривав очі; до тих, хто лояльність називав зручністю. Бо якщо ми не почнемо чистити власну верхівку — міжнародне правосуддя прийде не як допомога, а як вирок.
І це — найстрашніший із усіх варіантів: коли забирають наш шанс на самоврядну відповідальність і віддають остаточний рахунок у руки чужих прокурорів.