ФБР приховало ім’я Трампа у файлах Епштейна
ФБР приховала ім’я Дональда Трампа та інших відомих публічних осіб у документах.
Команда ФБР, яка займалася остаточною перевіркою документів за запитом FOIA (Закону про свободу інформації), закрила імена перед тим, як керівництво минулого місяця заявило, що «розкриття документів не буде доречним чи виправданим».
Про це пише Джйсон Леопольд у колонці для Bloomberg.
Цього тижня я занурююся у сагу Джеффрі Епштейна: з новин ми знаємо, що ім’я Трампа фігурувало у файлах Епштейна. Але те, про що раніше не повідомляли, – команда FOIA у ФБР приховала ім’я Трампа та інших відомих публічних осіб у документах, за словами трьох людей, обізнаних із ситуацією, які не мали дозволу говорити з пресою.
Ця команда, якій доручили остаточний перегляд величезного масиву матеріалів, внесла редагування ще до того, як Міністерство юстиції та ФБР минулого місяця дійшли висновку, що «подальше розкриття» файлів «не буде доречним чи виправданим».
З точки зору уряду, Трамп був приватною особою на момент розслідування щодо Епштейна і, отже, має право на захист приватності.
«Найпрозоріша адміністрація в історії»
Перш ніж пояснити логіку уряду щодо приховування імені Трампа, згадаємо контекст. Разом із теоріями про прибульців і вбивство Кеннеді, конспірологія довкола життя і смерті засудженого за сексуальні злочини Джеффрі Епштейна давно поглинає рух MAGA.
У 2008 році Епштейн уникнув федеральних звинувачень у торгівлі людьми, погодившись визнати провину за звинуваченням штату Флорида у справі про проституцію. У липні 2019-го після розслідування Miami Herald, яке поставило під сумнів доброчесність попереднього розслідування, Епштейну висунули федеральні обвинувачення у торгівлі неповнолітніми. Через місяць він помер у камері СІЗО, за словами федеральної влади, покінчивши життя самогубством під час очікування суду.
Смерть Епштейна викликала нову хвилю інтересу серед прихильників Трампа, яка останнім часом переросла в одержимість. Торік, ще під час передвиборчої кампанії, Трамп пообіцяв «розсекретити» матеріали, що стосуються Епштейна.
До того, як Пем Бонді Трамп призначив генпрокуроркою, вона наполягала, що суспільство має право знати більше про цю справу. «Якщо люди в цьому звіті досі борються за те, щоб їхні імена залишилися приватними, – сказала вона у Fox News торік, – у них немає юридичних підстав для цього, якщо вони не є дитиною, жертвою чи співпрацюючим свідком».
У січні Каш Патель, директор ФБР, заявив на слуханнях у Сенаті, що забезпечить «повне інформування американців про те, що сталося».
27 лютого під час гучного заходу у Білому домі Бонді представила те, що Мін’юст назвав «першою фазою» розкриття файлів Епштейна. Присутніми були колишній провокатор із Pizzagate Джек Пособік та інші ультраправі блогери. Їм вручили папки з написами «Файли Епштейна» та «Найпрозоріша адміністрація в історії», що містили близько 200 сторінок документів, які Бонді назвала «розсекреченими». Вона також натякнула, що там будуть нові деталі про Епштейна.
Однак «велика презентація» Бонді виявилася провалом. Документи, які вона представила як розсекречені, вже публікувалися раніше, зокрема під час суду над Гіслейн Максвелл чотири роки тому. (У сумнозвісній «чорній книжці» Епштейна згадувалися імена Трампа, його дружини Меланії та інших родичів.)
Прихильники Трампа були розлючені. Розсердилася і Бонді. Вона направила листа директору ФБР Пателю з вимогою пояснити, чому бюро не надало їй тисячі сторінок матеріалів, пов’язаних із розслідуванням та обвинуваченням Епштейна. Вона вимагала відповідей та відповідальності.
Ім’я Трампа закрили чорним
Далі почався новий етап у сазі Епштейна. Як я писав у випуску FOIA Files від 28 березня, Патель наказав агентам ФБР із Нью-Йорка та Вашингтона приєднатися до працівників FOIA у Центральному архівному комплексі ФБР у Вінчестері, штат Вірджинія, та ще в одній будівлі поруч.
Їм доручили знайти й перевірити кожен документ, пов’язаний із Епштейном, і вирішити, що можна оприлюднити. Це включало гори матеріалів, які ФБР збирало майже два десятиліття, у тому числі свідчення великого журі, справи прокурорів, а також десятки тисяч сторінок власних матеріалів бюро. Це була титанічна робота, яка залучила до тисячі співробітників ФБР, що працювали ночами, переглядаючи понад 100 тисяч документів, згідно з липневим листом сенатора Діка Дурбіна до Бонді.
Керівники відділу RIDS, що відповідає за обробку запитів FOIA, чинили опір. Майкл Сайдл, керівник RIDS, за словами трьох джерел, був особливо активним у протестах. Патель звинуватив його у зриві передачі всіх файлів Бонді. Кілька місяців тому Сайдлу дали вибір – піти на пенсію або бути звільненим. Він обрав перше і тихо покинув ФБР. Ця деталь раніше не повідомлялася.
ФБР аналізувало документи, керуючись Законом про свободу інформації та дев’ятьма винятками, передбаченими ним, які врівноважують право суспільства на інформацію та необхідність захисту інтересів, таких як національна безпека чи приватність.
Під час перегляду файлів працівники ФБР виявили численні згадки про Трампа та інших відомих осіб. (Наявність імені у файлах Епштейна не є доказом злочину чи натяком на правопорушення.)
Для публікації документи передали у відділ FOIA, де внесли редагування на основі двох винятків: пункт 6 (захист від «невиправданого втручання в особисте життя») та пункт 7(C) (захист персональної інформації в документах правоохоронних органів, розкриття якої «може бути розцінено як невиправдане втручання у приватне життя»). Ім’я Трампа закрили, бо під час розслідування Епштейна у 2006 році він був приватною особою.
ФБР та Мін’юст від коментарів відмовилися.
