Холодницький може заарештувати Луценка, а Луценко — Холодницького
Головних борців з корупцією підозрюють у корупції, а суспільству до цього байдуже. Його це не схвилювало.
“Українські новини” з посиланням на аноніма з правоохоронних органів повідомили, що Назара Холодницького можуть затримати і заарештувати, причому найближчим часом.
Холодницький — спеціалізований антикорупційний прокурор України, простіше кажучи — головний в Україні державний чиновник, відповідальний за боротьбу з топ-корупцією. У нього нема жодних інших службових обов’язків. НАБУ — це детективи, сищики, вони працюють за дорученням і під наглядом прокурора Холодницького. Тобто, результати боротьби з корупцією залежать від Холодницького аж ніяк не менше, або й більше, ніж від НАБУ.
І ось нате вам: таку людину “можуть заарештувати”!
Утім, анонім — істота повністю безвідповідальна, тож ми маємо право не звернути уваги на цю новину від “Українських новин”. Однак вже не від анонімного, а від цілком офіційного джерела, а саме — Генерального прокурора Юрія Луценка, ми знаємо, що в робочому кабінеті Назара Холодницького була встановлена апаратура для таємного прослуховування. Генеральний прокурор каже, що це ГПУ разом з НАБУ “слухали” спеціалізованого антикорупційного прокурора з дозволу суду, а більше нічого не каже. Ні про причини недовіри ГПУ до Холодницького, ні про статті Кримінального кодексу, за якими щодо нього є підозри, ні про те, чи підтвердили ці підозри записи, зроблені “жучком”, ні про хід розслідування. На всі запитання його відповідь така: “Тільки в результаті допитів, експертиз зможу повідомити про те, чи є ознаки кримінальних правопорушень, які зафіксовані на підслуховувальному пристрої, встановленому в кабінеті керівника САП”, — заявив Юрій Луценко в ефірі телеканалу ICTV. Ось воно як! Виявляється, ще невідомо, чи скоїв кримінальне правопорушення Холодницький! Ще будуть допити і експертизи, аби це знати! Тоді чому йому “жучок” ставили на акваріум? Про всяк випадок — а раптом головний антикорупціонер сам корупціонер? Може, якщо про всяк випадок, тоді варто “жучки” всім ставити, починаючи з кабінету Генпрокурора, а якщо вже зовсім “про всяк випадок”, то не тільки в службовому кабінеті, а всюди, де бувають потенційні корупціонери? Це була б тотальна війна з корупцією, але не буде, бо записи з цих “жучків” не буде кому слухати — всі ж під підозрою.
А ось зовсім свіжа новина від “Українських новин”, цього разу не від аноніма. На запит агентства офіційно відповіло НАБУ, і з відповіді випливає, що є, виявляється (чи багато українців знали про це?), кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення Генпрокурора Юрія Луценка, а також справа про декларування ним недостовірної інформації, а Холодницький ще й об’єднав ці два провадження в одне.
Отже, Луценко (ГПУ) разом з НАБУ перевіряє Холодницького (САП), а Холодницький (САП) разом з НАБУ перевіряє Луценка (ГПУ). Обидві перевірки дозволив суд. Все зрозуміло?
Якщо ні, то ніхто вам не допоможе. Хто кому корупціонер — вам із зрозумілих причин не скаже ні САП, ні НАБУ, ні ГПУ. А більше нікому. Антикорупційного суду нема, ДБР ще не функціонує, а коли вони запрацюють, то, цілком, ймовірно, заплутають нас ще більше.
Але в усій цій плутанині можна виокремити одну очевидну, але вкрай неприємну для всіх нас ситуацію: звинувачення, натяки на звинувачення і просто незрозумілі інтриги навколо головного антикорупційного прокурора і Генерального прокурора зовсім не схвилювали Україну. Головних борців з корупцією, цією найстрашнішою заразою, яка тягне країну в прірву і яку всі вважають найбільшим злом для України, підозрюють у корупції, а суспільство це повз вуха пускає. Навіть найбільш політично збуджені активісти й блогери не зчинили ґвалту в соціальних мережах. Чомусь усім байдуже, винен Холодницький чи ні, корупціонер він чи жертва корупціонерів. Нікого не зацікавило гостре питання: що тепер буде з боротьбою з корупцією? Вона вже закінчилася, бо чесного прокурора “нейтралізували” чи, навпаки, тільки починається, бо нечесного прокурора — імітатора боротьби, нарешті, викрили і виганяють? Чи законно збагатився Генеральний прокурор — розслідують з 30 жовтня 2017 року, майже п’ять місяців. Чи не забагато? Хіба можна стільки часу тримати Генерального прокурора під підозрою в очах суспільства?
Нема відповідей, бо питань ніхто й не ставить. Суспільство лише одним оком, ледь не позіхаючи, спостерігає, як правоохоронці між собою якісь там стосунки з’ясовують, а які саме — незрозуміло та й не дуже цікаво. Якщо це і є головним підсумком чотирирічної боротьби з корупцією, яка при цьому нікуди не зникла, то ми явно не так або не з тим боремося. Хоч бери, та й починай все спочатку.
