І знов міняти «будьонівку»…
Питання реформування державних та комунальних медіа шляхом їх роздержавлення перебуває в стадії обговорення вже п'ятнадцять років. Ще у 1999 році Верховною Радою України була прийнята постанова “Про діяльність Кабінету Міністрів України, інших органів влади щодо забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних потреб суспільства та розвиток інформаційної сфери в Україні”, яка проголосила курс на прискорену розробку концепції роздержавлення ЗМІ.
Однак такий «прискорений курс» досить таки затягнувся. 17 квітня у Верховній Раді було заблоковано законопроект про реформування державних та комунальних ЗМІ, пише «Телекритика» з покликанням на прес-службу Національної спілки журналістів України (НСЖУ). За відповідний законопроект № 2600 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» проголосували лише 204 народні депутати. Рішення відправити законопроект на повторне друге читання підтримали ще менше народних депутатів - 197 голосів. Внаслідок двох голосувань законопроект було відхилено і знято з розгляду. Категорично проти роздержавлення преси висловились… народні депутати від партії «Свобода».
Віце-прем'єр-міністр України Олександр Сич на нараді з представниками НСЖУ та Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення доручив Держкомтелерадіо розробити за погодженням НСЖУ новий урядовий проект закону про роздержавлення ЗМІ. Та, оскільки не за горами нові вибори, це рішення швидше за все, знову відтягнуть, адже хіба мала спокуса використати комунальні медіа в агітаційних цілях?
Тим часом триває конкурс на заміщення посади генерального директора Полтавської обласної телерадіокомпанії «Лтава». У фінал вийшли троє кандидатів - Людмила Кучеренко, очільниця обласного медіа клубу, Євген Лопушинський, помічник-консультант народного депутата Валерія Головка (партія ВО «Батьківщина»), який нині виконує обов’язки гендиректора телерадіокомпанії, та Юрій Ісаєв, радник чинного міського голови, регіонала Олександра Мамая
Цікаво, що за даними Аналітичного центру розвитку громадянського суспільства, 31% полтавців дивиться «Лтаву», телеканалу довіряють 28% глядачів. Приватні місцеві канали дивляться близько половини полтавців, які взяли участь в опитуванні… Тоді ще раз виникає питання: нащо канал, що фінансується за кошти платників податків, якщо лише 31 % містян його дивиться?
З такого ракурсу виглядає, що змагання за крісло генерального директора ОДТРК «Лтава» - пошук кандидата, який краще служитиме чинній владі. Ех, гайда знову міняти «будьонівки»! Чи підніметься рівень довіри до комунального телеканалу зі зміною керівництва? Адже саму суть діяльності медіа, які не борються за глядача у конкурентній ринковій боротьбі, а через фінансовий важіль зазнають впливу влади, не змінено.
