Індія. Степанов. Лопата Азірова

Існує безліч стилів управління. Навскидку згадуємо такого собі «пана Азірова», котрий на другому десятку ХХІ століття рекомендував кожному окремо взятому українцеві вирішувати продовольчу проблему квадратно-гніздовим способом, питав, патетично заламуючи прем´єр-міністерські, вдатні до сільського реманенту руки:

«Чому підзабуті традиційні українські цінності? Не треба скігліти, треба браті лопату і годувати свою сім’ю».

Хтось сумнівається, що чоловік би відродив і споживчу кооперацію, і районні плодово-овочеві бази? Якби не кореш Янек? Той збив увесь національно-ідентифікаційний запал прем´єра, взявши курс на 15 дармових путінських ярдів комерційного кредиту.

Щоправда, за те й поплатився теренкурними пеньками в Межигір´ї, підтриманими страусами і наївною першою леді Людмилою Олександрівною. Не кажучи вже про золотий батон і те, що й Миколі Яновичу спакостив справу усього життя.

Правитель Центрально-Африканської Республіки Жан-Бедель Бокасса їв своїх підлеглих. Хіпстер-новатор Гончарук кермував Кабінетом міністрів із самоката. Міністр юстиції Малюська – з-під столу.

Блазень спершу ганяв розбійників, цілував лисини, селфився з прибраною у халат дівчинкою з Херсона, їв на людях шаурму, бігав наввипередки зі своїми бодігардами фонтаном у Маріуполі, льохко викрив убивць Шеремета, аж доки стрімке піке рейтингу не пробило його нарешті на реальний патріотизм – спересердя закрив три медведчуківські говно (перепрошуємо) мішалки і рвонув до ОАЕ заспокоїтись після неочікуваного для країни, світу і самого себе подвигу.

Ну, ще там погрітись в очах суперниці Мендель, вдячних за екстравагантний подарунок на День Святого Валентина, завірити дублікат дозволу українцям кермувати верблюдами, посидіти з дебілом © Миловановим під пальмою і сторгуватись щодо ланів широкополих з емірами піщаних кар´єрів. Чи був під пальмою ще й Тарас Козак? Да какая разніца!

Перспективним вважається адміністративний стиль, який дозволяє організації-структурі-ОЗУ не помічати відсутності на робочому місці першої  особи, де б її ханаток не носив – у відрядженні, на лікарняному, у відпустці, у загулі, у СІЗО. Вертикаль працює як Вона. Бо заступники – професіонали, до Кварталу-95, дитсадка, школи і вузу у Кривому Розі не мають ніякого відношення.

Зауважимо, що цей стиль не характерний для ОфіЗе на Банковій. І не лише тому, що там куди не плюнь – попадеш якщо не в родича, то прикінцевого бенефіціара. Там взагалі все одно, де та зелена особа перебуває.

У Міністерства охорони здоров'я UA теж свій стиль. Тамтешні сьогочасні керманичі обрали за взірець обов´язкову персональну участь в експериментах, зокрема й над одноланцюговим РНК-вмісним штамом бетакоронавірусу SARSr-CoV і заодно – над народом. Добре, що хлопці із степанового МОЗу ніяким боком до Великого Бу/Крадівництва – закатали б себе у асфальт.

Наразі роблять життя з Володимира Аароновича Хавкіна, одесита (звідти ж адміністратор Степанов), мікробіолога і епідеміолога. Той гарний чоловік не лише створив перші в світі протихолерну і протичумну вакцини, а й випробував їх обидві на собі.

Атож, мужня попередниця Степанова панянка Зоряна Степанівна Скалецька добровільно зачинила себе в новосанжарському готелі з ймовірно інфікованими пілігримами на довгі два тижні, манкіруючи власним здоров´ям і міністерством.

Безстрашний відчайдух Максим Володимирович пішов іще далі. Про можливе випробування ним вакцини Pfizer на собі дізнаємось з розсекречених матеріалів СБУ років через 50-70.

Але, з´їжджений гризотами через невиконання клятвенної обіцянки завалити UA усіма можливими панацеями ще 15 лютого, гіпервідповідальний квазіміністр пізньої ночі 18 лютого вирішив відбути до Індії у якесь Пуне і власноруч завантажити на літак мінімум 500 тис. доз вакцини AstraZeneca.

Він хоч азірівської лопати не забув прихопити? Цікаво, якщо припаде до душі погорбатитися вантажником, повернеться?