Індульгенція від ВРП: суддям дозволили не пояснювати свої рішення
Суддям можна все: як система прикриває «своїх».
Процес приватизації так званого «українського правосуддя» купкою професійних «громадських активістів», які живуть із розкрадання іноземної фінансової допомоги, набуває таких екзотичних форм, що можна лише поспівчувати покійному Портнову — навіть він до такого не додумався: 23 березня 2026 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дозволила прикормленим суддям, які обслуговують «грантожерів», виносити судові рішення без жодної мотивації та обґрунтування.
Взагалі-то судове рішення має бути не тільки законним, але й вмотивованим — із викладенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Але тепер ця вимога не поширюється на суддів, які обслуговують псевдогромадські організації «Автомайдан», «ДЕЮРЕ», «Центр протидії корупції» та «Інститут законодавчих ідей», зокрема на суддю Шевченківського районного суду Полтави Ларису Гольник, яка є соратницею в боротьбі за грошові знаки секретаря Другої дисциплінарної палати ВРП Романа Маселка.
Суддя Гольник — це жриця Феміди, корупційна слава якої біжить поперед неї ще з тих часів, коли у 2014 році вона намагалася привласнити гараж, що належав її 85-річній самотній сусідці, яка страждала на розлади психіки. Для цього чоловік Гольник — безробітний Ігор Гавриленко, який, до речі, будучи військовозобов’язаним, із початком повномасштабного вторгнення ухиляється від мобілізації, — підсунув на підпис старенькій, яка не усвідомлювала значення своїх дій, договір купівлі-продажу гаража.
За фактом шахрайства, вчиненого суддею Гольник, розслідувалося кримінальне провадження. Щоб не потрапити на лаву підсудних, «її честь» оголосила себе «антикорупційною активісткою», кинулася в ноги колишньому судді Вінницького окружного адміністративного суду Жернакову (пасинок ексзаступника міністра юстиції Кучерявенка; Жернакова на посаду судді також, як і Гольник, призначав Янукович за поданням Портнова, а нині Жернаков володіє псевдогромадською організацією «ДЕЮРЕ» та контролює Громадську раду доброчесності при ВККСУ) і залучила як адвоката професійного «громадського активіста» Маселка. При цьому роботу адвоката Маселка оплачувала псевдогромадська організація «Автомайдан» за рахунок фінансової допомоги, що була виділена міжнародними партнерами України для боротьби з корупцією.
Професійний «громадський активіст» Маселко має стійку репутацію пройдисвіта ще з тих часів, коли, як представник «Автомайдану», увійшов за підробленими документами до складу Ради громадського контролю при НАБУ. Втім, це не завадило Верховній Раді України у серпні 2022 року обрати його членом Вищої ради правосуддя на 4 роки. Після цього Роман Анатолійович став головувати на засіданнях Другої дисциплінарної палати ВРП, а в його подружки та колишньої клієнтки — судді Шевченківського районного суду Полтави Гольник — розпочалося нове життя.
Гольник знає, що доки Маселко засідає у ВРП, вона може хоч голою по вулицях бігати, хоч виносити найбезумніші судові рішення — їй однаково нічого за це не буде. Бо «її честі» доручена відповідальна ділянка роботи: вона попервах була чи то членом, чи то «мозком» псевдогромадської організації «Інститут законодавчих ідей», де виконавчим директором на той час була така собі Мартина Богуславець, і яка, по суті, є філією псевдогромадської організації «ДЕЮРЕ», що належить Жернакову. А потім доросла до посади членкині наглядової ради цього сміховинного «інституту», щоб своїм «чесним словом судді» підтверджувати перед іноземними грантодавцями, що гроші, які професійні «громадські активісти» отримують із бюджетів США та європейських держав, ідуть не в їхні кишені, а витрачаються виключно на благо українського народу.
Не дивно, що до Вищої ради правосуддя дисциплінарні скарги на Гольник надходять ледь не щотижня. Приклад того, як Друга дисциплінарна палата на чолі з Маселком розглядає дисциплінарні скарги щодо судді Шевченківського районного суду Полтави Гольник, яка є подружкою Маселка, наведено в статті «Активісти від кривосуддя».
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
