Коли dura не дура

Пан Юрій Бутусов у нашій власній табелі про ранги належить до ударного кулака проукраїнських сил, які діють не лише на передовій лінії інформаційного фронту російсько-української війни за незалежність, а й глибоко в тилу ватного ворога. Незгода з його позицією трапляється нечасто. Наразі саме такий випадок.

Спершу патетику переднього абзацу його панегірика на честь Зе ми звично  сприйняли як запрошення до чергового нищівного висміювання зеленої недолугості. А як іще можна оце сприймати (подаємо мовою оригіналу):

«Историческое решение Совета национальной безопасности и обороны! Кум Путина объявлен в Украине вне закона! Блокируется деятельность главного российского агента в Украине — вся его экономическая, политическая и информационная деятельность! Браво!»?

Після очевидно іронічного вступу розраховували побачити низку риторичних запитань до блазнів при владі, щось на кшталт отаких:

- може слід було почати з Татарова, котрого прикриває уся циркова рать голого короля?

- хтось посварив міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, вже практично сформованого колаборанта медведчуківького штибу, за його недорікувате пояснення  закупівель рашистських вольт і амперів: «фізично наша система з радянських часів приєднана до російської і білоруської електросистем»? Вона що, у 2019 році була приєднана до Зімбабве?

- чому Баканов сидить, води до рота набравши, у справі щодо провалу операції затримання вагнерівців? Що, загіпнотизували «патріотичні» сліпаки Єрмака? Чи оце від найвеличнішого, ще відвертіше: «Маячня. Я про це читав. Сумно, що деякі засоби масової інформації передрукували «Комсомольську правду» (здається, російську), зробили з цього сенсацію в Україні. Я не знаю ні про який «злив» якоїсь там операції»?

- чи не мазохізм – дивитися і слухати сто разів засвіченого агента кремля Андрія Портнова? І хто цього штирлиця повернув до України?

- чий агент Люся Арестович? Несосвітенного глупства чи п'ятої колони?

Можна множити риторику, і вона перекреслює як оце бутусівське: «Это исторический день. Мощный стратегический удар по влиянию России нанесет непоправимый урон российской экспансии и попыткам Кремля строить свои политические и информационные проекты, чтобы раскачивать Украину изнутри», так і не менш пломенисто-квітчасте оце: «Теперь дело за исполнительной властью, силовиками и судами – посмотрим, как они на практике будут ликвидировать бизнес Медведчука и его семейства».

Це ви, пане Юрію, збиваєтеся на розхожі вправляння Зе у політичній доцільності, в чому нелох, до речі, петрає рівно стільки ж, як і в функціях головнокомандування – саме так був розігнаний парламент влітку 2019, саме так хотілося боунапартику розігнати тупицький Конституційний суд. Як на нас, повна аналогія з «перестати стріляти» з вуст чотириразового ухильника.

Це ж виходить, що наших поверхових знань юрисдикції, які обмежуються колись завченою фразою не факт що Марка Туллія Цицерона: «Dura lex sed lex», – вистачає для розуміння прірви між санкціями для зовнішнього терориста і кримінальною відповідальністю для українського громадянина-злочинця, а редакторові Цензор.нет – мало?

Тут у нас на Кобищанах дядьки переконані –  не кажи злодій, поки за руку не схопив. Дивіться, як треба: схопити за руку, виставити підозру, притягти до суду, засудити, убуцегарити на скільки там передбачено буквою. А так, щоб приснилося щось під палючим сонцем ОАЕ, чи нашептав щось з пальми дебіл © Милованов…

Погодьмось, шановний пане Юрію, для Вашого захоплення патріотизмом бубочки немає підстав: тут не треба бути ні Цицероном, ні дебілом – запахло смаленим від КМІСу, зелена шарашка поміняла личину. Завтра цей шоумен у черговому відосику на честь індійського вояжу Степанова за несертифікованою вакциною для одного, окремо взятого райцентру буде хизуватися вишиванкою із зеленим по синьо-жовтому. З нього станеться – ще й на роялі лівою ногою заграє «Несе Галя воду». Ні, «Везе Стьопа астразенеку».

А заголовок у пана Бутусова – «в яблучко», бо дійсно Зе поставив Медведчука і політику Путіна в Україні поза законом. Закон – це трохи інше.  То й люди в мережах пишномовну похвалу невігласам назвали фігнею.

Ви бачили, пане Юрію, пацюка, якого загнали у куток? Та навіжена тварина здатна не лише визнати суверенітет свинарника, під якими орендує нору, а й кинутися на вила господаря.