Коли Україні чекати на миротворців НАТО?
Можна припустити, що ніколи, адже це так зване розуміння Заходом ситуації чисто із логіки визиску жертви. Проте, розгляньмо перспективи.
Нині спостерігаємо неабияку активність щодо формування потенційних миротворчих сил для захóду на лінію розділення в Україні. А це означає, що підготовка перемовин щодо припинення бойових дій між... Україною (вільною) і Україною (поневоленою) іде повним ходом.
Якщо уявити, що домовленості досягнуто, і війська агресора, і Сили оборони України відходять від лінії фронту щонайменше на 40 км кожна (аби неможливо було дістати системами залпового вогню), то на цю смугу довжиною більше 700 км треба завести тисяч 100-120 військовиків. Маємо на увазі миротворців НАТО.
Обов'язково ці військовики мають бути із важкою зброєю, бронетехнікою та системами ППО/ПРО, щоб у недоімперії РФ не було навіть мрій про прорив цієї оборони. Там треба буде побудувати стаціонарні украплення.
А ще ж тих таки миротворців треба буде ротувати час від часу. Тобто, виникає нетривіальна масштабна військово-логістична задача і до її рішення європейці готуються заздалегідь.
При цьому, Україна погоджується з таким підходом і навіть сама закликає миротворців. До речі, виникає абсурдна ситуації, як це часто трапляється з недоімперією — вона починала війну, щоби не допустити воєнних баз НАТО на території Україні.
Зазначена активність разом непублічними консультаціями щодо можливих переговорів із припиненням бойових дій свідчить, що з обранням Дональда Трампа багато хто пов'язує спробу призупинення війни на період, допоки путін здохне. Бо за бункерного діда у Кремлі наша війна триватиме.
Визнаймо, у недоімперії вистачає грошей, щоби наймати своє гарматне м'ясо. Он, навіть тисячі африканців, непальців і північнокорейців зуміли підкупити для удобрювання наших чорноземів.
З попередніх пропозицій для обговорення цікавим є те, що Україна має вийти із Курської, Луганської та Донецької областей, фактично визнавши, що вона не контролює Донбас. А росія ніби виходить із Харківської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей.
Далі Київ не визнає російським Донбас, а от Крим московська недоімперія наполягає визнати російським. Усе це лише якісь попередні начерки, які документально ще непідтверджені.
Офіційно мирні пропозиції від Трампа (більшою частиною погоджені з основними учасниками процесу — Україною, РФ, КНР, Британією, Францією, Німеччиною) будуть проголошені невдовзі після інаугурації президента США. А вихід на реальні домовленості, якщо вони відбудуться, очікується не раніш аніж пізньої осені 2025 року.
Тобто у найкращому сценарії активна фаза протистояння триватиме ще рік і будуть запеклі бої на фронті, ракетно-дронові ударі, зокрема, «Орєшніком», по мирних містах України, вимикання світла та інші біди війни. Які треба подолати.
