Розвинена нація вміло поєднує традиції та сучасні інституції
Голос пращурів спонукає нас продовжувати наше життя, зберігаючи нашу ідентичність. Українці, пам'ятайте і плекайте своє національне «Я».
Інституції, у широкому розумінні, створені не геніальним законодавцем, який міг би, як у казці, одним помахом чарівної палички створити новий світ. Це сукупність традицій або цінностей, які ми успадковуємо від наших попередніх поколінь та збагачуємо цю спадщину своїми діями.
Традиція — це процес, за допомогою якого набуті знання передаються від однієї особи до іншої, від одного покоління до іншого, й стають нормою. І саме мова, культура та релігія сприяють формуванню основних рис нашої цивілізації, а наступність завжди переважає над розривами.
Адже не перервано ланцюг, який веде європейську цивілізацію від Атен до Риму, від Риму до середньовічного Християнства, від Середньовіччя до Відродження, від Реформації до епохи Просвітництва... І кожна нова епоха черпала з попередніх часів джерела нового імпульсу:
- правники Риму перечитували грецьких філософів;
- теологи Середньовіччя заново відкривали Сократа Платона й Аристотеля;
- гуманісти епохи Відродження черпали своє бачення особистості з елліністичної філософії;
- класики надихалися історією та стародавньою міфологією;
- а романтики заново винайшли Середньовіччя.
Тому цінність кожного століття вимірюється його здатністю перечитувати минуле та формувати свою ідентичність, перезаряджаючись в історії. Занепад починається саме тоді, коли культура стає зайвою, бо людина, за своєю природою культурна істота та має надзвичайно сильну потребу в ідентичності без втрачається весь сенс існування та майбутнє.
Подібно до того, як людина зберігає свою ідентичність (якщо вона не вражена психічною хворобою, так і народ або сім'я має свою історію та переживає пам’ятні події (щасливі чи нещасливі), ніколи не відмовляючись бути собою. Цю колективну і тривалу ідентичність можна відчути передусім у міфах та мистецтві, успадкованих із глибин історії.
Вона також підкріплюється прагненням мати спільне майбутнє; по суті, ідентичність знаходиться в певній ієрархії цінностей, яка має тенденцію протягом тривалого періоду скеровувати розвиток суспільства І це голос пращурів говорить всередині нас, — саме він спонукає нас продовжувати наше життя, зберігаючи нашу ідентичність.
