Колоніальне минуле – не вирок. Важливо, що ми робимо із цією спадщиною
Україна успадкувала не найгіршу економіку світу, але усе проґавила
Копнув глибше у тему, за яку цього року вручили Нобелівську премію з економіки. Знайшов вам роботу авторів, датовану далеким 2001 роком.
Це фундаментальна праця на 300 сторінок дає загальне уявлення про масштаб дослідження.
Декілька опорних моментів:
I. Колоніалізм в деяких випадках сприяв економічному зростанню, в інших призводив до негативних наслідків, які відчуваються досі. Ключову роль у довгостроковому економічному розвитку відіграють ІНСТИТУТИ, які формують ПРАВИЛА ГРИ у суспільстві та створюють СТИМУЛИ для економічної активності.
II. Два основні підходи до управління колоніями
1. Створення сильних інститутів: Цей підхід, характерний для британської колоніальної політики, фокусувався на захисті прав власності та забезпеченні правопорядку, що сприяло економічному розвитку в колишніх британських колоніях.
2. Велике втручання держави та слабкі інститути: Цей підхід, більш поширений у французьких колоніях, характеризувався сильним втручанням держави в економіку та слабкими інститутами, що перешкоджало економічному розвитку колишніх французьких колоній.
III. Роль інститутів у економічному зростанні
● Якісні інститути, такі як захист прав власності, ефективне регулювання та доступ до фінансування, створюють сприятливе середовище для бізнесу, заохочують інвестиції, інновації та підприємництво.
● Країни з сильними інститутами, такі як Сінгапур та Південна Корея, досягли значного економічного зростання за останні десятиліття.
● Колоніальне минуле може залишити країни з неефективними інституціями, які перешкоджають економічному розвитку. Країни з неефективними інститутами та високим рівнем корупції, такі як деякі країни Африки на південь від Сахари часто стикаються з проблемами економічного розвитку.
● Але: вплив інститутів на економічне зростання може бути нелінійним. У деяких випадках поліпшення інститутів може призвести до прискорення економічного зростання, в інших випадках ефект може бути менш помітним або навіть негативним.
Наприклад, є позитивна кореляція між рівнем захисту від експропріації та ВВП на душу населення. Країни з вищим рівнем захисту інвестицій від експропріації зазвичай мають більш високий рівень ВВП (привіт рейдерам, правоохоронцям та судам України). Також згадується аргумент Фрідріха фон Хайєка про перевагу британської системи прецедентного права над французькою системою цивільного права. Загальне право, засноване на прецедентах, традиційно надавало більше свободи суддям та обмежувало втручання держави, що сприяло захисту прав власності. Цей підхід асоціюється з вищим рівнем економічного розвитку у колишніх британських колоніях.
IV. Взаємозв'язок культури та економічного розвитку
Культура впливає на формування та ефективність інститутів, і навіть на економічну поведінку і результати. Приклади:
● У країнах з високим ступенем індивідуалізму часто спостерігається високий рівень підприємництва та інновацій.
● Культурні цінності, такі як індивідуалізм, колективізм, працьовитість та відкритість до інновацій, можуть безпосередньо впливати на економічну поведінку та результати.
● У країнах із сильними колективістськими цінностями економічне зростання може бути зумовлене високим рівнем співпраці та лояльності всередині фірм.
● Країни, які зазнали впливу конфуціанства, можуть демонструвати більш високі рівні економічного зростання завдяки цінностям освіти, працелюбності та колективізму, що вкорінилися.
● Деякі культурні норми можуть сприяти економічному зростанню, інші, навпаки, перешкоджати йому. Крім того, вплив культури може змінюватись в залежності від конкретних історичних та інституційних умов.
V. Негативний вплив колоніалізму
● Погіршення якості інститутів: Колонізатори часто створювали інститути, які служили їхнім власним інтересам, а не інтересам місцевого населення, що призводило до корупції, неефективного управління та обмеження економічних можливостей.
● Експлуатація ресурсів: Колоніальні держави часто експлуатували природні ресурси колоній, не переймаючись стійким розвитком, що призводило до виснаження ресурсів та погіршення умов життя місцевого населення. Закони про землеволодіння в багатьох африканських колоніях обмежували доступ місцевого населення до землі та сприяли посиленню нерівності.
● Руйнування традиційних економічних структур: Колонізація часто порушувала традиційні економічні системи та соціальні відносини, що призводило до втрати традиційних знань, зниження рівня життя та посилення нерівності.
● Введення монокультур: У деяких колоніях європейці впроваджували систему монокультур, зосереджуючись на виробництві однієї або кількох культур для експорту, що робило економіку колонії вразливою до коливань цін на світовому ринку. Прикладом може бути вирощування бавовни в Індії або какао в Західній Африці.
VІ. Позитивний вплив колоніалізму:
● Розвиток інфраструктури: У деяких випадках колонізатори інвестували у розвиток інфраструктури, як-от дороги, залізниці та порти, що сприяло економічному зростанню, полегшуючи торгівлю та транспортування товарів.
● Поширення нових технологій: Колонізація призводила до поширення нових технологій, знань та навичок, що могло підвищити продуктивність та сприяти розвитку нових галузей промисловості.
● Створення нових ринків: Колоніальні держави створювали нові ринки для своїх товарів та послуг, що могло стимулювати економічне зростання у колоніях.
● Підвищення рівня освіти: У деяких випадках колонізатори інвестували у освіту місцевого населення, що могло підвищити рівень кваліфікації робочої сили та створити умови для довгострокового економічного зростання.
-----------------------------
Певні аналогії до України:
1. Колоніальне минуле – не вирок. Важливо, що ми робимо із цією спадщиною. Україна успадкувала не найгіршу економіку світу, але усе проґавила. Навпаки, зараз миром править колишня колонія, яка спирається на спадщину британської метрополії. У радянському минулому теж були сильні моменти, якими варто скористатися - але, звичайно, говорити про це зараз не прийнято.
2. Сильні інститути та висока культура ще не гарантія успіху. Але досвід багатьох країн показує, що краще з ними, ніж без них. В Україні сильних інститутів практично немає, державний апарат зруйнований – десь випадково, а десь свідомо. Наша культура в сенсі цінності власності, єдності, індивідуальної ініціативи тощо. - поки що далека від досконалості.
3. Україна має роздутий державний сектор та обмежені права бізнесу, які успадкувала від СРСР. Успішна модель економіки працює з точністю до навпаки: чіткі та рівні правила гри, максимум приватної ініціативи, повага до власності та підприємництва. Саме в такому середовищі народжуються інновації та потужні бізнеси. Ну, ви зрозуміли.
Хочете зрозуміти глибше саме цю роботу – читайте тут.
Загалом, враження від роботи неоднозначне. Може скластися враження, що існує певна 100-відсоткова гарантія, як побудувати суспільство, яке процвітає. Але ця теза вкрай політизована, на зразок «демократія - кращий суспільний устрій» чи «вільна торгівля збагачує всіх». По факту, немає чіткої гарантії, що побудова гарних інститутів стовідсотково призведе до процвітання. Власне, цього не стверджують і автори.
