Українська галузь громадського харчування — одна з найпроблемніших у країні

В Україні склалася безпрецедентна ситуація, через яку галузь втрачено 120 млрд грн.

Через масове ухилення від сплати податків — зокрема через заниження зарплат і дроблення бізнесу на фізичних осіб-підприємців (ФОП) — за чотири роки фудритейл міг «заборгувати» бюджету не менш як 120 млрд гривень.

Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев («Слуга народу») після наради, на якій розглядали питання оподаткування цієї галузі. «Ситуація — безпрецедентна», — наголосив нардеп.

Основні показники галузі

• У фудритейлі зростають обсяги реалізації, але середні офіційні зарплати є одними з найнижчих — 7,6 тис. грн (при середній по Україні — 28,9 тис. грн).

• Втрати бюджету від несплачених податків і внесків через низькі зарплати у 2021–2025 роках могли перевищити 120 млрд грн.

«Ринок із величезними оборотами демонструє мізерні офіційні зарплати — це системна проблема, а не випадковість», — констатує Гетманцев.

Системна мінімізація податків

Нардеп назвав практику мінімізації податкових зобов’язань у фудритейлі системною. Через це у 2025 році бюджет може втратити від 2,5 до 4 млрд грн лише з ПДВ, зокрема тому що:

• 73% компаній у 2024 році не досягли середнього рівня сплати податку на прибуток (0,39%);

• половина платників не показує реальний рівень сплати ПДВ.

«Дроблення» бізнесу

Найпоширенішою хитрістю серед учасників української галузі громадського харчування є дроблення бізнесу. Внаслідок цього з 83,9 тис. суб’єктів господарювання 79,8 тис. виявилися ФОПами, з них:

• більше половини — на спрощеній системі;

• 26% — «сплячі».

Гетманцев назвав це свідченням масового використання схем «дроблення» бізнесу. Наприклад, коли великі торговельні мережі реєструють кожен магазин як окремого ФОПа, внаслідок чого:

• занижується база для нарахування ПДВ і податку на прибуток;

• працівники оформлюються неофіційно;

• зарплати виплачуються «у конвертах».

«Класична модель — коли сотні магазинів оформлені як десятки ФОПів. Це пряме ухилення, але формально все виглядає законно», — наголосив голова податкового комітету Ради й навів два приклади таких мереж.

Приклади

«Маркетопт»

• Виявлено понад 60 ФОПів, через які працює мережа.

• Розрахункові втрати бюджету лише за цими суб’єктами — понад 1,1 млрд грн, потенційно — до 4,3 млрд грн + 0,9 млрд грн ЄСВ.

• Середня офіційна зарплата — 8 282 грн, реальна — понад 28 900 грн.

«ТАНО»

• 128 магазинів і жодної юрособи, лише ФОПи.

• Потенційні втрати бюджету — до 800 млн грн.

• Середня зарплата — 5 359 грн, що значно нижче реального рівня.

Наслідки для ринку та держави

• Держава недоотримує мільярди гривень податків і соціальних внесків.

• Добросовісні компанії втрачають конкурентоспроможність через «сіру» економіку.

• Спотворюється конкуренція: ті, хто працює «в білу», мають вищі витрати, ніж мережі, що ухиляються від сплати податків.

На цьому тлі Гетманцев закликав Бюро економічної безпеки та Державну податкову службу зупинити практику «дроблення» бізнесу у великих мережах. Також нардеп анонсував ухвалення найближчим часом конкретних рішень за результатами наради.