Кремль посилив пропаганду у своїй загарбницькій армії

По кадрових змінах у міністерстві війни РФ в окупаційно-терористичному контингенті порушили тему агітації. Мізки промиватимуть якісніше.

У жодному разі не закликаємо повторювати цей досвід, але ясно — нам є щó робити в цьому напрямку, і робити багато. Щонайменше, слід взяти до уваги сам факт наявності у ворога такого роду зброї.

Міністерство оборони нападу й убивств РФ почало видавати журнал «Политрук», адресований «агітаторам та пропагандистам» в армії. Вони мають навчати російських солдатів «смертельно ненавидіти ворога», бути повними «незламної волі до перемоги», а також «рватися у бій».

Редакційну раду видання очолив начальник Головного воєнно-політичного управління збройних сил (ГВПУ) та заступник міністра оборони Віктор Ґорємикін. За його словами, мета журналу — створення «системи підготовки кадрів фахівців-політпрацівників».

Оце от ГВПУ планує готувати політруків на зразок замполітів Червоної армії часів Другої світової війни. Редакція повідомляє, що відібрала «те, що не застаріло в роботі політпрацівників», з аналогічних журналів 1942-1945 років.

На думку авторів редакційної статті, політруки повинні:

• «виховувати непохитну впевненість у могутності своєї батьківщини, у незламній силі російської армії»;
• «роз'ясняти <...> визвольну місію російської армії»;
• «розповідати про зростання наших сил і про вичерпання сил ворога»;
• «боротися навіть з окремими проявами боягузтво, панікерства, невпевненості у своїх силах, і тим більше поразницьких настроїв».

А що ж тим часом у Силах оборони України? — Згідно із повідомленнями наших захисників, то у лавах вітчизняного війська все відбувається навпаки, і це демотивує фронтовиків.

Так, зокрема, підрозділи морально-психологічного забезпечення навмисно завалили папірцями, замість реальної роботи з особовим складом. Плюс хочуть скорочувати у війську посади заступників командирів рот із МПЗ.

Очевидно, але не факт, що лишаться тільки на рівні батальйонів/дивізіонів/загонів, а паперової роботи та маячні не зменшиться. Отже, тепер командир роти/батареї буде її робити, або обирати 2-3 вояків із-поміж підрозділу для цього.

Автор – Сергій Громенко, кандидат історичних наук і громадський діяч