Куди подівся музей селянського побуту і архітектури під відкритим небом у Диканці?
А чи знаєте ви, що у Диканці з 1972 року діяв музей селянського побуту і архітектури під відкритим небом? Він був розташований на околиці селища, біля Миколаївської церкви.
В часи перебудови від залишеного без догляду музею залишився лише вітряк. Нині це єдиний на всю територію Диканського району млин-вітряк, взятий на облік як пам'ятка історії та культури.
Млини-вітряки були поширені на селі у дореволюційний період з глибокої давнини, в смт. Диканьці, на Чигрівці, лише у князя Кочубея, на вигоні їх налічувалося 22. Багато вітряків працювало до 1941 р. Один із таких млинів був споруджений відразу ж після Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр. на південній околиці с. Жадани місцевим майстром. І вже за рішенням районної організації Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури, вітряк був перенесений із с. Жадани на нове місце і входив до складу музейного комплексу. Був діючий, чотирикрилий, з поворотним кругом.
У 1986 р. проводилися ремонтні роботи. Через дію часу та атмосферних опадів дерев’яна конструкція споруди отримала невеликий ухил.
