Мавр Трамп зробив свою справу, мавр може йти
Під виглядом партнерства Україна віддає половину доходів від розробки корисних копалин США. Зокрема, і в обмін на військову допомогу.
На цьому наполягає британський журналіст Марк Ґалеотті на шпальтах видання The Spectator, передає медіаагенція «Останній Бастіон». З його погляду, трампісти розглядають укладену угоду за модель майбутніх міжнародних договорів з іншими країнами світу, з яких будуть визискувати.
Цей підхід відбиває стратегію 47-го президента США, яка зосереджена на використанні зовнішньополітичного впливу Вашинґтона для отримання активів та інвестиційної віддачі за кордоном. Одночасно Америка готова до ізоляції, полишивши спершу Україну, а потім і свої європейських союзників сам на сам із РФ.
«Попри все, Київ має певні підстави бути задоволеним тим, що розглядає не стільки як економічну угоду, скільки як необхідний акт демонстративного підпорядкування, аби втримати Дональда Трампа на своєму боці. Як на мене, укладений 30 квітня договір між Вашинґтоном і Києвом є «справжнім здирництвом». Україні варто було уникати його підписання», — заявив Марк Ґалеотті.
Йдеться про передачу контролю над українськими природними ресурсами, зокрема нафтою, газом і рідкісноземельними металами, новоствореному українсько-американському інвестиційному Фонду відновлення та розвитку. Віцепрем'єр-міністерка Юлія Свириденко поспішила пояснити, що Україна і надалі вирішуватиме, хто саме розроблятиме родовища, однак доходи від нових проєктів розподілятимуться порівну між нашою державою і США.
«Сторони наголосили на тому, що вказана модель дозволить Америці інвестувати в Україну і сприятиме її розвитку, але подібна підтримка була б можлива і без цієї угоди. Насправді ж це означає, що майбутню військову й іншу допомогу буде de facto зараховано до боргу, який Вашинґтон зможе стягнути.
Попри формальні заяви про рівноправність, de jure угода є формою примусового партнерства, я б додав неоколоніального визиску. Українці змушені підтримувати вигляд, ніби це справедливо, хоча насправді угода, яка передбачає передачу половини доходів від власних ресурсів іноземній державі, є нічим іншим, як зухвалим здирництвом», — додає Марк Ґалеотті.
Водночас британський журналіст визнає, що нинішні умови є вигіднішими для України, ніж ті, що обговорювалися раніше. Первинний проєкт передбачав повну передачу доходів адміністрації чинного президента США, а також врахування всієї попередньої військової допомоги як боргу.
«Не менш важливо й те, що на тлі міркувань чиновників Білого дому про можливий вихід не лише із перемовин щодо припинення боїв, але й із загальної підтримки, в Україні сподіваються, що ця угода стане для Трампа сигналом. Мовляв, українці сприймають його серйозно. Якщо він розглядатиме це не як благодійність для невдахи, а як інвестицію із прибутком для Америки, то, можливо, охочіше продовжить надання допомоги», — пояснює Марк Ґалеотті.
За відомостями британського журналіста, українські посадовці вже заявляють, що Київ отримав можливість купити, — а не просто отримати — озброєння на суму $50 мільйонів, зокрема системи протиповітряної оборони. Це небагато за мірками сучасної війни, однак має важливе символічне значення — це перший продаж зброї Україні, схвалений адміністрацією Трампа після його повернення до влади.
«Це реальний, хоча й обмежений поштовх для української оборони. Крім того, угода має ще один ефект: вона створює для США інтерес, який, принаймні теоретично, може стримати РФ від подальших атак. Адже будь-який напад може поставити під загрозу американський персонал чи інтереси. Водночас цей аргумент виглядає слабким.
Це аж ніяк не зупинило московитів 2022 року, і навряд чи зупинить тепер, особливо враховуючи, що до закінчення війни не варто очікувати суттєвих американських інвестицій чи присутності на місцях. Можливо, за цих обставин Україна отримає півтора з трьох можливих і гучних «ура». Так, вона має приблизно 5% світових запасів критично важливої сировини — хоча значна частина розташована на окупованих територіях або поблизу них.
Їхня розробка потребує колосальних інвестицій і, головне, сталого миру. До певної міри, Київ віддав половину частки у ще уявні активи заради збереження підтримки серійного фантазера з Білого дому. Це — майже досконалий приклад сюрреалістичної геополітики епохи Трампа, навіть якщо реальні люди продовжують жити з реальними наслідками у реальному світі», — висновує Марк Ґалеотті.
Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляла про те, що Україна виявилася віч-на-віч із набагато потужнішим противником, знову, а от Європа досі не готова до прямої військової підтримки. Натомість Америка вже не вагається і, певно, полишить Старий світ сам на сам із путінською московією.
