Майбутнє Інтернету на десятиріччя
Про одну з найважливіших битв між демократіями та диктаторами, що розгортається цього тижня в Бухаресті
Переможці визначатимуть майбутнє Інтернету на десятиріччя: чи залишиться він тим простором свободи, до якого ми звикли, чи диктатори отримають можливість ним управляти?
Цікавий, важливий та обов’язковий до прочитання лонгрід від WIRED.
Це голосування може змінити хід історії Інтернету. Країни ООН готуються обрати нового главу Міжнародної спілки електрозв'язку. Хто переможе, може визначити майбутнє відкритого Інтернету.
Цього тижня у Румунії кандидат від Держдепартаменту США зіткнеться з російським суперником на виборах на посаду керівника одного з найважливіших міжнародних технологічних органів у світі.
Від того, хто переможе, залежить, чи залишиться інтернет децентралізованою та відкритою платформою, чи почне централізуватись у руках національних держав та державних компаній, які можуть захотіти мати великий контроль над тим, що їх громадяни бачать та роблять у мережі. Проте, коли до голосування залишилося лише кілька днів, гонка за пост генерального секретаря Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) привернула до болю мало уваги.
У цій гонці беруть участь дві людини:
З одного боку - американка Дорін Богдан-Мартін, колишній експерт Міністерства торгівлі з питань телекомунікацій, яка приєдналася до МСЕ у 1990-х роках.
Вона бореться з Рашидом Ісмаїловим, колишнім заступником міністра телекомунікацій Росії.
Згідно з їхніми передвиборними платформами, Богдан-Мартін та Ісмаїлов проголошують одну і ту ж основну мету: підключення кожної людини у світі до Інтернету та стільникового зв'язку до 2030 року.
Проте обидва кандидати представляють принципово різне бачення майбутнього інтернету. Бодган-Мартін у своїй передвиборчій кампанії наголошує на своєму досвіді роботи у складному механізмі ООН.
Ісмаїлов ж обіцяв "гуманізацію" телекомунікаційної інфраструктури - і посилався на свою кандидатуру як на спосіб відкинути американське "домінування" в Інтернеті.
Якщо переможе не той кандидат, каже Геран Марбі, голова Корпорації Інтернету з присвоєння імен та номерів (Icann), ставки можуть бути вищими:
Сьогодні МСЕ технічно перебуває під егідою ООН. Але він виник раніше за головний дорадчий орган світу приблизно на 80 років.
Спочатку створений для стандартизації азбуки Морзе та кодифікації стандартного сигналу лиха, сьогодні МСЕ відповідає за створення стандартів та сумісність цілого ряду послуг та технологій, а також за розширення доступу до сучасних комунікаційних платформ.
Підтримка операційної сумісності - це незбагненна, але критично важлива робота. МСЕ має гарантувати, що всі країни зможуть домовитися про виділення місця в радіочастотному спектрі, а також призначати орбітальні слоти для різних супутників зв'язку, серед інших завдань. Наприклад, завдяки МСЕ японський мобільний телефон може працювати в Дакарі і навпаки.
На відміну від інших органів ООН, МСЕ – це не лише сфера компетенції національних держав: його членами є 190 національних держав, а також 900 корпорацій, дослідницьких організацій та НУО. (Однак голосувати на виборах керівництва можуть лише держави).
Останні вісім років організацію очолює Генеральний секретар Чжао Хоулінь, який піднімався кар'єрними сходами в бюрократичній структурі МСЕ, що розрослася, з тих пір, як у 1986 році залишив міністерство телекомунікацій Китаю.
Крістен Корделл, співробітник CSIS, назвав МСЕ "найважливішим агентством ООН, про яке ви ніколи не чули". Рішення, які приймаються в цьому міжнародному органі, на її думку, "надають величезний вплив на повсякденне життя американців".
Авторитарні держави, такі як Китай, - пише Корделл, - "підсилили свій інтерес та активність у МСЕ, що викликає побоювання, що їх надмірний вплив на встановлення стандартів може призвести до роздвоєння інтернету". Час перебування Хоулін біля керма організації, за словами Корделла, був відзначений "дуже сприятливими коментарями та рішеннями на підтримку китайських компаній". Ці компанії, своєю чергою, активізували свою участь у роботі МСЕ. За словами Корделла, лише компанія Huawei представила в організацію близько 2000 пропозицій щодо нових стандартів.
У 2019 році Хоулін підписав меморандум про взаєморозуміння між МСЕ та Експортно-імпортним банком Китаю про розширення доступу до інтернету через Глобальний Південь у рамках підписаної Китаєм ініціативи "Пояс та шлях". Ініціатива розкритикована як форма неоколоніалізму: підключення країн, особливо в Африці, до високовідсоткових кредитів, які роблять їх залежними від китайських інвестицій.
Пропозиції китайських державних підприємств і самого Пекіна припускають, за їхніми словами, "нову ІР" і нібито є відповіддю на відсутність інновацій в обробці даних на найнижчих рівнях Інтернету.
Китай припустив, що маркування пакетів даних за їх призначенням може покращити маршрутизацію даних та зменшити затримку. Пекін у пропозиціях МСЕ пропонує альтруїстичні приклади, наприклад, пріоритет потокових даних, пов'язаних із віртуальними операціями.
Критики, однак, кажуть, що проблеми, діагностовані Китаєм, вже вирішуються, і що така пропозиція, швидше за все, погіршить ці фундаментальні проблеми, а не покращить їх. Інтернет-суспільство, американська некомерційна організація, яка виступає за відкритість інтернету, назвала цю пропозицію такою, яка може посилити виявлені проблеми, і заявила, що вона ігнорує прогрес у забезпеченні злагодженої роботи різних систем та операторів одна з одною.
"Створення дублюючої роботи є дублюючою та дорогою. Зрештою, це не покращує функціональну сумісність", - пишуть аналітики Internet Society Хаскалл Шарп та Олаф Колкман.
Багато хто бачить прихований мотив. Новий балканізований інтернет "не матиме вільних і відкритих стандартів і готовий до маніпуляцій з боку автократів, які прагнуть обмежити громадянські свободи та права людини", - стверджує Корделл.
"Інтернет, на найнижчому рівні, має бути незалежним від даних", - говорить Меллорі Нодел, головний технічний директор Центру демократії та технологій. За її словами, якщо дані не залежать від даних, то "контроль над інформацією буде меншим".
Нова IP централізує контроль над мережею в руках операторів зв'язку, всі з яких у Китаї або управляються державою, або контролюються нею", - йдеться у звіті Oxford Information Labs за 2020 рік, підготовленому для НАТО та отриманому журналом Infosecurity.
Члени МСЕ переважно відхилили ці пропозиції щодо нової IP. Але це не означає, що Китай здається.
Фіона Александер, співзасновник компанії Salt Point Strategies, яка також входить до складу американської делегації в МСЕ, зазначає, що деякі авторитарні режими використовують "спритність рук", просуваючи такі пропозиції, як новий IP - зовсім недавно Китай перейменував цю пропозицію на IPv6+ ".
Китай визнав, що посилення центрального контролю, на його думку, є позитивною стороною цих пропозицій. "Держави мають право проводити державну політику в галузі ІКТ [інформаційно-комунікаційних технологій] відповідно до національних умов, щоб керувати своїми справами у сфері ІКТ та захищати законні інтереси своїх громадян у кіберпросторі", - йдеться у документі, поданому Пекіном у 2019 році.
Така робота традиційно не входить до компетенції МСЕ. Неурядові групи, такі як Icann та IETF (Internet Engineering Task Force), зазвичай несуть прямішу відповідальність за управління протоколами, регулюючими роботу інтернету.
Російський кандидат на його місце, Ісмаїлов, не чужий міжнародній політиці Китаю: Він провів три роки як регіональний віце-президент компанії Huawei. Звідти Ісмаїлов пройшов шлях кар'єрними сходами в російському Міністерстві зв'язку і масових комунікацій, потім перейшов на роботу в Nokia, а потім в російську телекомунікаційну компанію ПАТ "ВимпелКом".
Пакт, укладений між Пекіном та Москвою у 2021 році, зобов'язує обидві країни нарощувати свої сили у питаннях міжнародного управління технологіями, прагнучи "зберегти суверенне право держав на регулювання національного сегменту Інтернету".
"Росія та Китай наголошують на необхідності підвищення ролі Міжнародного союзу електрозв'язку та зміцнення представництва двох країн у його керівних органах", - йдеться у укладанні угоди.
Ісмаїлов відверто заявив, що його погляд на організацію різко контрастує з думкою його американського конкурента.
"У американців, мабуть, алергія на всіх, хто має відношення до Huawei", - сказав Ісмаїлов у своєму офіційному 30-хвилинному передвиборному ролику. "Я не розумію, чому це сталося". Він додав, що "демонізація" китайської компанії була зроблена, на його думку, "зі страху перед конкуренцією".
"Я хочу переконатися, що організація більше зосередиться на своїх реальних завданнях – стандартизації частот тощо", – сказав він через перекладача у своєму передвиборному ролику. "Звичайно, це не буде цілком можливо, тому що технології зараз є невід'ємною частиною нашого повсякденного життя, включаючи геополітику. Ми бачимо це на прикладі санкцій, що вводяться. На Росію тиснуть у всіх міжнародних організаціях - одні хочуть позбавити її права голосу, інші - виключити".
На прес-конференції у травні глава Державної служби спеціального зв'язку України Юрій Щеголь заявив, що його країна ввела санкції проти Росії в МСЕ на знак засудження її вторгнення до України, яке Ісмаїлов евфемістично називає "спеціальною військовою операцією".
Якщо вона переможе, Бодган-Мартін стане першою жінкою, яка очолила МСЕ, а також першим американцем, який очолив цю організацію з 1965 року. Хоча у Держдепартаменті кажуть, що кандидатура Бодган-Мартін – це питання наявності "потрібного кандидата у потрібний час", її висування на цю посаду не випадкове.
Перша кандидатура Хоулін на посаду генерального секретаря, висунута у 2014 році, залишилася без підтримки. У 2017 році адміністрація Трампа оприлюднила свою Стратегію національної безпеки: солянку тактик протидії зростанню впливу Китаю у світі. У ній Білий дім назвав захист вільного та відкритого інтернету одним із головних пріоритетів і як необхідні заходи вказав "активну взаємодію з ключовими організаціями", згадавши МСЕ на ім'я.
Проте на Повноважній конференції МСЕ 2018 року Хоулін знову балотувався без підтримки - його заявку на переобрання підтримали 176 із 178 присутніх країн.
Напередодні голосування 29 вересня на цьогорічній конференції в Бухаресті Сполучені Штати, схоже, серйозно ставляться до цієї гонки.
Члени американської делегації, а також високопосадовець Держдепартаменту, який говорив на умовах анонімності, заявили, що Бодган-Мартін веде активну передвиборчу кампанію. Безліч фотографій, розміщених у Твіттері, і напрочуд активний хештег показують її зустрічі з технічними фахівцями та групами громадянського суспільства по всьому світу.
У лютому Сполучені Штати призначили посла Еріку Баркс-Рагглс своїм представником, відповідальним за конференцію МСЕ, з похідним наказом домогтися обрання Богдан-Мартін. Наприкінці минулого року вона виступила перед підкомітетом із закордонних справ Палати представників, щоб підкреслити той факт, що увага США до виборів МСЕ, окрім іншого, означає "протидія зусиллям таких країн, як КНР та Росія, щодо розбудови та підриву міжнародного права, інститутів та стандартів". Президент Джо Байден також випустив заяву на підтримку Богдан-Мартін.
"Ми справді чуємо від країн усього світу, - каже чиновник, - що підключення приблизно 3 мільярдів людей на планеті, які не мають доступу до інтернету, є головним пріоритетом, що дозволяє усунути так звану цифрову нерівність".
"Ми дізналися під час Ковіда про те, наскільки вражає цифровий розрив, і вони хочуть усунути його якнайшвидше", - сказав чиновник.
За їхніми словами, Богдан-Мартін "націлена на це як лазер".
Ісмаїлов, тим часом, намагається перетворити гонку на референдум по питанню Америки.
"Ви можете ясно бачити, що людство розділене на два табори: країни, що розвиваються, і Захід", - говорить він у своєму передвиборному ролику. Він вважає Сполучені Штати та Захід загалом монополістом щодо інтернету.
"Вони заохочували екстремістські ресурси на своїх платформах і в той же час викорінювали всіх, хто йде проти їхнього порядку денного", - додає Ісмаїлов, наводячи як яскравий приклад заборону Twitter Дональда Трампа. У дружньому інтерв'ю Ісмаїлова запитали, про російські ЗМІ, такі як RT, що були відключені від мережі в США та Європі. Ісмаїлов порівняв це з "культурою скасування".
Ісмаїлов навів різке порівняння: Розробка Радянським Союзом ядерної зброї, за яким послідував Китай, "нівелювала амбіції кожного і зробила сприйняття ризику дуже відчутним". За його словами, у телекомунікаційному просторі не було таких перегонів ядерних озброєнь.
Це послання могло б спрацювати, але американці не звертають на нього уваги. "Він зосереджений на дуже негативному баченні, стогне з будь-якого приводу", - каже чиновник про Ісмаїлова. "Нехай він цим займається".
Співробітник Держдепартаменту говорив на умовах анонімності, і департамент відмовився надати Богдан-Мартін для інтерв'ю. Запит до російської місії в Женеві, де знаходиться МСЕ, залишився без відповіді.
У той час як щодо шансів Богдан-Мартін спостерігався деякий тихий оптимізм, ніхто з експертів та делегатів МСЕ, які розмовляли з WIRED, не був готовий передбачити її перемогу. Незважаючи на те, що в останні місяці Росія програла низку великих голосувань в ООН, гонка за пост генерального секретаря, на відміну від багатьох інших голосувань у міжнародному органі, є таємним голосуванням, що залишає можливість для торгівлі.
Деяка частина привабливості Росії - це макро: Договір Пекіна та Росії, безсумнівно, привабливий для менш демократичних країн, які хочуть мати можливість вільно регулювати та обмежувати інтернет на власний розсуд. Ісмаїлов може бути привабливим і з інших причин.
Раніше цього року російський супутниковий оператор "Інтерсупутник" оголосив, що країна спонсоруватиме кафетерій на 200 місць у новій штаб-квартирі МСЕ у Женеві.
Однак не лише гонка за перше місце має значення. На своїх щорічних зборах наприкінці цього місяця члени МСЕ також оберуть низку високопоставлених функціонерів, склади регулюючих рад та нову раду.
Всі ці перегони можуть визначити, як МСЕ підходитиме до цих основних питань протягом наступних чотирьох років.
Ґеран Марбі, генеральний директор Icann - основного адміністратора технічної інфраструктури інтернету - не став офіційно підтримувати Бодган-Мартін, але він сказав на щорічних зборах організації минулого тижня, що голосування за Ісмаїлова означатиме, що "люди у всьому світі не зможуть підключитися до єдиного взаємосумісного інтернету".
Марбі сказав, що зберігає нейтралітет, але додав: "Ми категорично проти однієї із платформ, яку відстоює російський потенційний генеральний секретар".
У заяві електронною поштою представник Марбі повідомив WIRED, що кандидатура Ісмаїлова загрожує подальшою централізацією контролю в МСЕ, забираючи ці повноваження у зацікавлених груп, таких як Icann.
"Технічно це неможливо", – написали вони. "Інтернет працює на основі системи добровільних стандартів, найкращих практик, співпраці та довіри". Ця модель співпраці, додали вони, є моделлю, яка працює. Інтернет працює без збоїв вже майже 40 років.
Підтверджуючи свій нейтралітет у цих перегонах, прес-секретар додав, що "якщо функції Icann перейдуть до МСЕ, ризик фрагментації інтернету буде дуже реальним, а сумісність інтернету буде поставлена під загрозу".
Переклад: Агія Загребельська
