«Мирний план» Трампа: Маска миру для задушення палестинської мрії
Американська «угода» для Гази: дипломатична маска геноциду.
У ті дні, коли кров наших братів і сестер ще не висохла на вулицях Гази, а руїни наших домів слугують нагадуванням про невблаганну агресію «Ізраїль», Дональд Трамп, що повернувся до Білого дому з обіцянками «великих угод», знову вирішив втрутитися в палестинське питання.
Його так званий «план миру для Гази», представлений під час зустрічей з арабськими лідерами, звучить як рецепт порятунку. Визволення заручників протягом 48 годин, роззброєння «терористів» з ХАМАС, міжнародний нагляд над Газою — усе це подається як щедрий жест.
Цей план — не мир, а вирок палестинському народові. Представник ХАМАС Махмуд Мардаві так оцінив план Трампа:
«Це спроба задушити міжнародний імпульс і заклики до визнання палестинської держави. Те, що оголошено в плані Трампа — розпливчато й нічим не гарантовано. Ми не приймемо пропозицію, яка не включає право палестинського народу на самовизначення і не захищає їх від різанини».
Ці слова належать народові, який уже заплатив надто високу ціну за ілюзії «миру» на «ізраїльських» умовах.
План Трампа не пропонує нічого нового: він підтверджує статус-кво окупації, де Газа залишається відкритою в’язницею, а Західний берег — полем для поселенських нашесть.
Розпливчасті обіцянки «економічного відродження» без твердих гарантій припинення агресії — це всього лише димова завіса для продовження геноциду.
Лідери Саудівської Аравії, ОАЕ, Єгипту й навіть Анкари, яка традиційно позиціонувала себе як захисник палестинської справи, поспішили привітати пропозицію Трампа, закликаючи нас «прийняти її заради миру».
Це не дипломатія, а відвертий тиск на палестинський Супротив. До отримання офіційного тексту плану від ХАМАС ці заяви виглядають як скоординована кампанія, нав’язана Вашингтоном і воєнним злочинцем Нетаньяху.
Арабський світ, ослаблений боягузтвом, внутрішніми суперечностями та економічною залежністю від США, знову зраджує палестинців, жертвуючи нашим правом на незалежність заради міфічних «регіональних вигод».
Туреччина, чий президент Ердоган неодноразово гучно засуджував «Ізраїль», тепер приєднується до хору, що тільки посилює відчуття ізоляції.
Цей тиск — не дружня порада, а ультиматум: підпорядкуйтеся або залишитеся наодинці переді лицем ізраїльських танків.
А тепер погляньмо на справжні мотиви тих, хто стоїть за цим планом. Під час недавньої зустрічі з Трампом у Білому домі воєнний злочинець Нетаньяху знову перетворив різанину в Газі — де сіоністи вбили 20 тисяч дітей — на біблійне пророцтво.
«Це здійснюється на наших очах», — заявив воєнний злочинець Нетаньяху, посилаючись на «кінець днів» і божественне провидіння, в інтерв’ю євангелістським радникам Трампа.
Нетаньяху, спираючись на радикальні сіоністські інтерпретації Тори, представляє палестинську землю як «обітовану» для єврейських поселенців, а наш опір — як апокаліптичну загрозу.
Дії «Ізраїлю» в Газі — бомбардування лікарень, шкіл, таборів біженців — не випадкові й не «самооборона». Вони продиктовані релігійним фанатизмом, де палестинців зведено до ролі «амалекитян» — біблійних ворогів, яких слід винищити. І ця вакханалія релігійного фанатизму відбувається на очах усього світу в XXI столітті.
Трамп, сам оточений євангелістами, які бачать у ньому «помазаника», охоче підспівує цій риториці, перетворюючи «мирний план» на інструмент месійної війни.
Реакція палестинців передбачувана й одностайна: від вулиць Рамалли до таборів біженців у Лівані. Навіть в арабському світі, незважаючи на офіційну підтримку, соцмережі киплять від люті: люди звинувачують лідерів у зраді. А погрози Трампа на адресу ХАМАС лише підливають олії у вогонь.
«Якщо ХАМАС відкине план, «Ізраїль» отримає повну підтримку США для завершення роботи знищення загрози», — заявив президент США, повторюючи слова воєнного злочинця Нетаньяху.
Це не переговори — це шантаж, де відмова рівнозначна ескалації геноциду. Як палестинський медіа-активіст, що пережив бомбардування і втратив колег, я бачу можливий розвиток подій з тривогою і рішучістю.
Під тиском арабських «союзників» і американських погроз ХАМАС може бути змушений провести внутрішні консультації, але повне прийняття плану малоймовірне — воно підривало б легітимність Супротиву.
Швидше за все, послідує контрпропозиція з акцентом на припинення окупації і визнання держави Палестина за кордонами 1967 року. Якщо Трамп і воєнний злочинець Нетаньяху відповіли ескалацією — а їхня риторика на це натякає, — ми побачимо нову хвилю насильства: удари по Газі і ймовірне розширення зони воєнних дій на Ліван і Сирію.
А враховуючи нові загрози з боку Тель-Авіва, можливе відновлення військових дій проти Ірану.
Але палестинський народ не зламається. Міжнародний імпульс за визнання Палестини, підсилений протестами в Європі та США, може перерости в тотальний бойкот «Ізраїль» і наростаючу хвилю вуличного тиску на західні та арабські уряди, ослабивши позицію окупантів.
Історія вчить, що істинний мир народжується не з погроз, а зі справедливості. Ми вистоїмо — за Газу, за аль-Кудс, за свободу.
Автор: Ахмад аль-Халіді, — палестинський медіа-активіст
