Мораль троглодитів
Найчастіше, говорячи про так званий "русскій мір" (тепер це також ще й рашизм), не беруть до уваги його основу. А дарма!
Нерозумно просто іменувати росіян "орками", а Владіміра Путіна – тоталітарним вождем і воєнним злочинцем. Необхідно зрозуміти ядро, стрижень цього химерного явища, з яким ми боремося.
І у зв'язку з цим, до речі, довелося познайомитися з викладеним зовсім нещодавно у вільний доступ опусом кремлівського олігарха, одного зі стовпів "русскаго міра" Константіна Малофєєва. Матеріал має претензійну назву: «Імперія. Образ майбутнього».
То що ж це за майбутнє, в якому, як у дзеркалі, видно всю таємничу цього самого "російського світу"? Отже, за Малофеєвим, «російська імперія – це сила, яка утримує світ від зла».
І тут починається найцікавіше; бо що ж таке зло на думку олігарха Малофєєва? У нього це: "самоорганізація народу, демократія" і тому подібні явища.
Натомість «добро – це коли влада в країні захоплена негідниками й утримується насильницьким шляхом однією людиною, сюзереном». Ще раз: захоплена та утримується насильницьким шляхом.
Змінюваність, підзвітність влади суспільству – зло. Нічим не обмежене насильство однієї людини, наділеної безмежною владою – добро.
Це не Середньовіччя, як вважає більшість українців, це доцивілізаційний стан, в якому у принципі відсутні універсальна етика і загальні цінності. А що натомість: те, що називається "мораллю троглодитів" (печерних варварів, за Карлом Ліннеєм).
«Війна всіх проти всіх», – так характеризував доцивілізаційний стан людства Томас Гоббс. І, відповідно, все те, що сприяє виживанню у цій війні, називається "добро", а все, що заважає перемозі у війні, – "зло".
Жодних смислів, що виходять за рамки фізичного виживання за будь-яку ціну; тобто, всього того, що перетворює людину на людину, тут немає. В історичній перспективі доцивілізаційний стан був тією чи іншою мірою подолано практично всіма культурами.
Очевидно, крім однієї (або одного) – "русскій мір" не зміг чи ж не захотів еволюціонувати, тож його мораль – "мораль троглодитів" збереглася й залишається панівною. Проблема у тому, що "троглодити", які не здатні ні на що, крім руйнування, виявилися інтегрованими у сучасну цивілізацію.
Зрозуміло, йдеться не про етичну та аксіологічну інтеграцію – але тільки про технологічну; і ось результат. Архаїчне, позбавлене всіх обмежень насильство отримує інструмент жахливої сили!
Не треба ілюзій – жодною дипломатією, жодними домовленостями зупинити цього монстра не можна. Він не має жодної символічної цінності, яка б забезпечувала контакт і взаєморозуміння з цивілізованим суспільством.
Всі принципи та слова використовуються у світі "троглодитів" лише з однією метою – обдурити, а потім знищити. Будь-які спроби домовитися безглузді, наперед приречені на провал.
"Світ троглодитів" здатний зрозуміти лише одну мову – мову сили; цивілізованої, що спирається на закон, але все ж таки сили. Тож нині на терезах – сучасне суспільство та архаїчний світ насильства: або-або...
Третього, як писав Аристотель, немає. І що раніше цю дилему усвідомить увесь цивілізований світ, то більше шансів на його порятунок, як і на наш із вами.
