Можливі фронти Третьої світової війни
Деякі експерти вважають, що епоха миру в Європі закінчилася з нападом московії на Україну.
Якщо з масштабу війни, таке твердження має місце. Проте кожен процес має початок. І таким початком можна вважати розпад СРСР та соціалістичного блоку.
Ще в 1993 році на конференції в Чечні президент Джохар Дудаєв, коментуючи пособницьку позицію Європи, яка оголосила, що Чечня — це «внутрішня справа росії», попереджав: - Якщо не зупинити реваншизм Москви в Чечні, то рано чи пізно сама Європа стане внутрішньою справою росії.
Однак у той час високолобі європейські політики лише посміювалися над «гірцем, що нічого не розуміє», вирішивши, що згодувавши Кремль чеченською кров'ю, вони провели вдалу угоду.
Сьогодні ніхто не сміється. Експерти та аналітики прораховують, яка країна Європи стане наступною жертвою реваншистської росії. І практично всі говорять про реальну загрозу Третьої світової війни.
В рамках аналізу можливої світової війни низка аналітиків звертає увагу на країни Балтії. Цей регіон, на їхню думку, може стати однією із зон найбільшого конфлікту між росією та НАТО.
Невелика іскра у цьому районі може швидко перекинутись на всю Європу. Одна з найнебезпечніших точок напруженості – окупований російським Кенігсберг (Калінінград).
Це ділянка суші на південному узбережжі Балтійського моря, оточеного Польщею, Литвою та Білорусією. Невеликий площею регіон має величезне стратегічне значення.
Кенігсберг не має прямого кордону з росією. Москва захопила його у Другу світову війну і не збирається поступатися. У разі війни і якщо Білорусь прийме бік росії, Кенігсберг (Калінінград) буде з'єднаний з основною територією Росії, що створить загрозу для Латвії, Литви та Естонії, які виявляться повністю оточеними.
Особливого значення цього анклаву для росії проявляється у високій концентрації озброєнь на його території. Тут знаходяться військово-повітряні сили, що включають 4 авіаполк з більш ніж 60 бойовими літаками Су-24 і Су-30. Кенігсберг (Калінінград) також є головною базою Балтійського флоту росії, що включає фрегати, корвети та три підводні човни типу «Кіло».
Незважаючи на те, що флот застаріває, росія вживає заходів щодо його модернізації. Також на території анклаву дислоковані бригади морської піхоти та 11-й армійський корпус чисельністю близько 16 тисяч солдатів.
Тут же розміщені системи ППО С-400, а також балістичні ракети «Іскандер» з радіусом дії до 500 км. За даними західних ЗМІ, у регіоні можуть бути і ядерні боєголовки.
Якщо судити з динаміки дестабілізації, то можна говорити про те, що війна знову прийшла в Європу, але чи готовий до неї Старий світ?
Країни Балтії мають скромні збройні сили. В основі сухопутних військ — солдати запасу, яких призвуть на військову службу у разі війни. Однак у найкоротший термін мобілізувати та підготувати тисячі людей вкрай складно.
Так, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща мають збройні сили, які оснащені передовою технікою. Однак у країн Балтії військовий потенціал значно нижчий.
Ці держави будують свою оборону, спираючись на досвід Польщі, яка розпочала реалізацію проекту «Східний щит» – укріпленої лінії оборони між росією та Білорусією.
Вартість проекту оцінюється в 2,3 мільярда євро, а завершення робіт планується до 2028 року.
Подібні плани створення ліній оборони є й у країн Балтії. Наприклад, Естонія планує збудувати близько 600 укриттів на своєму кордоні з росією, Литва ж заклала бюджет у 300 мільйонів євро на будівництво власної лінії оборони. Ці проєкти прагнуть відповідати стандартам НАТО.
Проте, як свідчить досвід, такі оборонні споруди, як лінія Мажино у Франції, не завжди виявляються ефективними. У разі атаки вони можуть затримати ворога, але не гарантують захист.
Проте, укріплені лінії оборони відіграють роль стримуючого чинника, оскільки уповільнюють настання ворога і змушують його концентрувати сили на подоланні перешкод.
Щодо військового потенціалу країн Балтії. Їхні ВПС слабкі, і повітряний простір цих країн захищають бойові літаки НАТО.
Естонія нещодавно замовила у Німеччині системи ППО малої та середньої дальності для захисту свого повітряного простору. Литва також закупила систему NASAMS для захисту від ракет малої та середньої дальності, а Латвія отримала ЗРК IRIS-T.
У військово-морському плані всі три країни – Естонія, Литва та Латвія – мають схожу структуру. Їхні флоти складаються з мінно-мисливських та мінно-загороджувальних кораблів, а також патрульних катерів.
Хоча країни Балтії знаходяться під захистом НАТО, питання їхньої реальної здатності до оборони залишається відкритим.
Балтійський регіон знаходиться в центрі потенційного конфлікту між росією та Північноатлантичним альянсом, і його доля залежатиме не лише від локальних сил, а й від загальної готовності Європи до нових викликів, попереджають експерти.
Говорячи про Балтію, як про потенційний фронт Третьої світової війни слід зазначити, що окрім трьох колишніх радянських республік Естонії, Литви та Латвії військові дії навряд чи обійдуть стороною й інші країни цього регіону, у т.ч. ті, що межують із балтійськими республіками.
Насамперед йдеться про Польщу. І, судячи з того, як Варшава активно нарощує свій військовий потенціал, там усвідомлюють усю небезпеку ситуації.
Ще одна країна, яка може стати полем бою – Швеція. Стокгольм довго утримувався від вступу до НАТО, зберігаючи нейтралітет. Однак після нападу росії на Україну шведи змінили свою думку.
Швеція має сильну оборонну промисловість і виробляє критично важливі збройові системи, включаючи власні винищувачі Gripen.
Швеція виробляє власні системи ППО, включаючи IRIS-T для середньої висоти та американські Патріоти для великих висот.
Військово-морський флот Швеції складається з 5 корветів типу «Вісбю», 2 корветів класу «Гетеборг» та 8 протимінних кораблів. Швеція також має 4 підводні човни. У збройних силах країни служать 26 тисяч солдатів, а резерв налічує близько 34 тисяч. Нещодавно знову розпочалися обговорення щодо повернення обов'язкової військової служби.
До країн близьких до можливого театру бойових дій також слід віднести Норвегію та Фінляндію, яка вступила до НАТО разом із Швецією через побоювання агресії росії. Обидві країни активно озброюються.
Тим часом, як показує досвід російсько-української війни, військовий потенціал балтійських країн та їхніх сусідів може бути недостатнім для протистояння можливої агресії Росії, яка, крім потужностей своєї військової промисловості, зуміла налагодити постачання озброєння з Китаю, Північної Кореї та Ірану.
І хоча разом військові можливості блоку НАТО перевершують російські, немає повної впевненості в тому, що відома 5-та стаття альянсу буде задіяна в реальності, особливо, якщо в крісло Білого дому в США знову сяде Трамп.
