На межі катастрофи: війна в Ірані може спровокувати дефіцит газу у світі у найближчі 10 днів, — FT
Постачання СПГ з Перської затоки може різко зупинитись через 10 днів, коли останні танкери з цього регіону досягнуть пунктів призначення.
Це може спричинити дефіцит газу у всьому світі та поставить його на межі катастрофи, пише Financial Times.
Журналісти пояснили, що Катар, який виробляє п'яту частину світового обсягу скрапленого природного газу (СПГ), був змушений припинити експорт після блокування Іраном Ормузької протоки.
З того часу гігантський завод з виробництва скрапленого природного газу в Рас-Лаффані зазнав величезних збитків. Цього тижня він піддався ракетному обстрілу з боку Ірану, що призвело до різкого зростання цін на газ в Азії та Європі.
Згідно з аналізом, багато танкерів-газовозів, які завантажувалися в Катарі та ОАЕ, прямували до пунктів призначення до початку війни. Це означає, що деякі отримувачі газу лише зараз починають відчувати наслідки припинення його поставок.
Автори матеріалу підкреслили, що країнам, економіка яких залежить від імпорту, доведеться платити захмарні ціни, щоб конкурувати за поставки СПГ із США та інших країн.
Крім того, домогосподарства та підприємства будуть змушені скорочувати його споживання або переходити на інші види палива.
Видання наголосило, що багато бідних на нафту і газ азіатських країн вже ввели заходи щодо запобігання дефіциту, такі як чотириденний робочий тиждень.
У підсумку, ситуація на глобальному ринку газу дедалі більше набуває не лише енергетичного, а й геополітичного виміру. На тлі санкцій проти росії та обмеження поставок із Перської затоки США фактично отримують унікальне вікно можливостей для посилення свого впливу на європейський ринок енергоносіїв.
Політика Дональда Трампа у цьому контексті виглядає насамперед прагматичною: ключовим пріоритетом є просування американського СПГ та закріплення економічної вигоди для США. Зростання дефіциту газу та цін у Європі лише підсилює залежність союзників від американських постачань, що перетворює енергетику на інструмент економічного і політичного впливу Вашингтона.
Фактично, енергетична криза стає каталізатором перерозподілу ринку, де США прагнуть не просто компенсувати втрати від російського газу, а й зайняти домінуючі позиції у довгостроковій перспективі.
