Наші мови врятує лише незалежність від Москви, – Ліга Вільних Націй
9 вересня в Українському національному інформаційному агентстві відбувся круглий стіл, присвячений системному лінгвоциду на росії.
Серед присутніх, окрім представників корінних народів із-поміж членів Ліги Вільних Націй, був і власний кореспондент медіаагенції "Останній Бастіон".
Відкрив захід верховний старійшина ерзянського народу (Інязор – прим. ред.) Боляєнь Сирєсь, який виголосив доповідь щодо тотально русифікації та асиміляції фіно-угрів на московії.
«Нині тут зібралися політики, громадянські діячі та дослідники із національних республік для обговорення проблем мовної політики в РФ. Наш круглий стіл за назвою "Від лінгвоциду до мовного відродження. Вільні нації – живі мови" присвячений третій річниці самоспалення удмуртського науковця Альберта Разіна. Він загинув, аби продемонструвати опір русифікації», – зазначив ерзянський Інязор.
Далі слово мали голова Всетатарського громадського центру Фаріт Закієв, представник Башкирського національного політичного центру Ільшат Кінзябаєв, активістка Бурятського національного руху Раджана Дугар-ДеПонте, голова Конгресу ойрат-калмицького народу Арсланг Санджієв та інші.
«У 1992 році було прийнято Конституцію Республіки Татарстан, де є основна стаття 8, в якій говориться, що державними мовами є рівноправні татарська та російська. Але минуло 30 років і татарська мова так і не стала державною у Республіці Татарстан. У парламенті її не використовують, у Кабміні не використовують, у Казанській міській думі не використовують... Татарську середню школу з татарською мовою викладання знищено, а єдиний державний іспит дозволено лише російською мовою. У нас прокуратура почала ходити по школах і запитувати учнів: "Навіщо вам татарська мова?" Це ганьба і сором для нашого народу», – оцінює становище рідної мови Фаріт Закієв.
Подібна ситуація змосковщення/зросійщення спостерігається із сусідніми башкирами, чия мова з 2009 року внесена ЮНЕСКО до переліку "вразливих мов", тобто таких, які потребують невідкладної реанімації; хоча, як показує досвід, Кремлю простіше відрядити на фронт представників національних меншин, аніж сприяти їх самосвідомості, небезпечної для путінського режиму.
Насамкінець "Останній Бастіон" нагадує читачам, представники мокшанського народу відповіли на закиди ерзян і марійців, наголосивши, що не стоятимуть осторонь розвалу РФ.
