Наслідки Голодоморів досі відчутні у нашому житті
Голодний терор – цілеспрямована більшовицька політика геноциду українців. Тільки за офіційними даними від неї померло понад 5 млн осіб.
У День пам'яті жертв Голодоморів варто не тільки вшанувати всіх невинно убієнних комуністичним режимом. Однак, що найголовніше, розповісти про наслідки заподіяні московитськими загарбниками у 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках в Україні.
- Терор і упокорення голодом.
Страх опинитись без їжі, неможливість втечі, відчай і безвихідь, фізичні й психологічні страждання, смерті рідних на очах, злам психіки та поведінки. Нові норми та зневіра – це не повний перелік всіх змін, спричинених Голодомором.
- Порушення харчових табу.
«...Почали їсти навіть коней, котів та собак», – у кожній культурі, або спільноті є певні гастрономічні заборони. Голод змусив порушити неписану норму, про те, що можна їсти, а що ні. Всім довелось переступити поріг нормальності аби вижити.
- Голодомор це також їсти те, що не є їжею.
Макуха, картопляні лушпайки, бруньки та листочки липи, меляса, обдерті кукурудзяні качани та стебла, жолуді, полова, солома, шкіряні паски та підошви... Все це за інших обставин їжею не є, однак 90 років тому стало частиною "нормальної" або "бажаної" їжі.
- Зміна уявлень про хорошу і погану їжу.
Зміни позначилися на кулінарній поведінці. Немає поганої їжі чи зіпсутої, все можна нагріти, досолити, переварити та з'їсти. Цей патерн поведінки притаманний багатьом хто голодував. Їжу не можна викидати чи не їсти, навіть якщо вона несмачна чи трішки зіпсута.
- Нова харчова поведінка – робити запаси.
Після Голодоморів сформувалась нова нормальність – хороша їжа це та, яка довго не псується. Відтак одним із поведінкових наслідків після пережитих голодів стало прагнення робити запаси всього їстівного.
- Нова кулінарна мова.
Харч, їдло, баланда, затирушка, ліпеники та туленики, маторженики... У мові завжди можна простежити сприйняття світу. Нові слова на означення типу "їжі" з лушпиння, висівок, зелені, того, що зазвичай не їдять увійшли до нашого лексикону.
- Відраза до зелені, або чому салат це не їжа!
Читаючи та аналізуючи численні свідчення, людей, що пройшли через Голодомори, особливо 1932-1933 і 1946-1947 років, можна дійти наступного висновку: щавель, лобода та інша весняна зелень, – це травматичні спогади з голодною весною. До того ж зелень, це те чим не наїсися, свою нелюбов транслювали на покоління.
Пам'ятаймо і робімо все від нас можливе, аби подібні злочини були оприявлені, а зло покаране. Вшануймо нині всіх, хто загинув від штучного голоду, вчиненого більшовицькими окупантами. Нехай Господь береже душі невинно вбитих українців.
P.S. На превеликий жаль, ця війна додала ще кілька позначок на чорній дошці замучених від голоду та спраги в окупованих росіянами селах і містах України. Не пробачимо, помстимося!
