Неандертальці опалювали оселі торфом і гноєм
Доказом слугує печера Теопетра у гірській місцевості центральної Греції. Саме там вперше було використано викопане паливо.
Про це йдеться у новій розвідці на шпальтах галузевого міжнародного видання Journal of Archaeological Science. Автори дослідження — Панагіотіс Карканас та Ніна Кіпариссі-Апостоліка із міністерства культури Греції — повторно вивчили зразки відкладень із печери.
Теопетра є великою залою площею близько 500 м², яку відвідували давні люди як мінімум від доби середнього палеоліту до неоліту. Так, у відкладеннях віком близько 150-140, 130-120 та 55-49 тисяч років разом зі знаряддями знайдено прошарки золи та залишки вогнищ.
Зі слів науковців, усередині печери збереглися сліди життєдіяльності первісних людей, починаючи від доби середнього палеоліту. Проаналізувавши залишки стародавніх вогнищ, помічено, що неандертальці, а потім і кроманьйонці, рідко використовували деревину як паливо.
«Цілком очевидно, що впродовж тривалого часу, десь починаючи від 140-130 тисяч років тому, мешканці цієї Теопетри переважно обігрівали печеру за допомогою торфу і гною травоїдних тварин, на яких вони, ймовірно, полювали неподалік від стоянки. Раніше подібне паливо на пам'ятках доби середнього палеоліту не зустрічалося ні тут у Фессалії, на взагалі на Балканах», — прокоментували дослідження грецькі науковці.
Своєю чергою, медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам, що попередні дослідження кісткових останків неандертальців показали їхню схильність голодувати. У зв'язку із цим, припускають науковців, міг виникнути канібалізм.
