Нео-феодали з глиняних кар’єрів
За словами місцевих жителів, розкрадати суглинки розпочали з кінця 2018 року
31 березня 2020 року на шпальтах Останнього Бастіону висвітлена реакція нашого видання на скарги мешканців Чутівського району про систематичне розкрадання суглинків поблизу села Черняківка Чутівського району.
Місцеві повідомили, що крали глину представники фірми Онур, за сприяння начальника Чутівського райвідділу поліції Харченко В.В., та начальника ГУНП у Полтавській області Замахіна Андрія. За неперевіреною, поки що, інформацією, отриманою від місцевих правоохоронців, Харченко В.В., відвозив Замахіну щомісячну «подяку» у розмірі 150 тис. гр.
«Подякою» Харченку В.В., імовірно, слугувала квартира у місті Харкові.
У 2019 році мешканці села Кочубеївка, що на території Черняківської сільської ради написали звернення, адресоване голові Черняківської сільської ради Штаньку М.М., з вимогою припинити розкрадання суглинків поза межами спеціального дозволу на користування надрами. Сільський голова передав звернення прокурору Чутівського району, той передав його начальнику райвідділу Харченко В. В.
Коло замкнулося.
Харченко В.В., справу передав працівникам поліції Довжику і Лисогору. Де справа зараз, місцеві не знають. Але зазначають, що Лисогор невдовзі купив собі хатинку у Чутово.
«Дивним» чином сільський голова Штанько М.М., який на початку епопеї ратував на захист інтересів громади, за кілька місяців став на захист розкрадачів.
Зважаючи на такі обставини, зовсім не дивною була поява нашої знімальної групи у Кочубеївці на території місцевих чутівських феодалів.
Якщо ви не знаєте про відому чутівську «цукрову справу» за часів СРСР, то вам варто поцікавитися. Бо відголоски сьогоднішніх розкрадань у Чутівському районі знаходяться під «дахом» осіб, прямо, і опосередковано, пов’язаних із «цукровою справою» майже півсторічної давнини.
Я думаю, що ці нео-феодали можуть розповісти, як із державного СУ - 12 у Кочубеївці вони зробили приватне товариство, на яке були виведені усі активи. Якщо вони не зможуть, ми розповімо.
А тепер про головне.
Із заявою про злочин, передбачений ч.5 ст 191 та ч.2 ст 364 ККУ ТОВ Останній Бастіон звернувся до ГУНП у Полтавській області, СБУ у Полтавській області та до УСР у Полтавській області.
У строк, передбачений імперативною нормою статті 214 КПКУ, жодна силова інституція не виконала покладені на неї Законами України зобов’язання по невідкладному внесенні до ЄРДР повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення. Незважаючи на сформовану доказову базу кримінального правопорушення, отриману ТОВ Останній Бастіон у відповідь на інформаційний запит до Державної служба геології та надр України.
Цікаво було чути від в.о. начальника Чутівського ВП поліції зізнання у тому, що вони до ЄРДР відомості вносити не будуть, бо у нього «команда зверху».
Натомість, відчувши підтримку «рішал» від нацполіції Юрія Дейнеги та його партнера, в.о. начальника пішов у наступ, пригрозивши рушити відносно мене справу за ст 206 ККУ, повідомивши про сотні тисяч збитків.
У зв’язку з чим, наразі юристи ТОВ Останній Бастіон змушені опрацьовувати правки до ККУ з метою запропонувати Верховній Раді України внести зміни до Кримінального Кодексу України, зокрема статтю 206 доповнити пунктом «прим», та викласти у такій редакції: Перешкодження незаконній господарській діяльності. Карається незаконним позбавленням волі.
Присутність на місці розкрадань колишніх УБОЗівців Дейнеги та його партнера, які були дотичними через своїх подружок до кримінальних справ по розкраданнях надр в інших районах Полтавської області, прямо вказує на міцне зрощене партнерство криміналу та силових структур, під «дахом» яких і завдаються збитки державі.
16. 04. 2020 року Чутівський районний суд, розглянувши скаргу ТОВ Останній Бастіон на бездіяльність слідчого, передбачену ст 303 КПКУ, у резолютивній частині зобов’язав уповноважену особу Чутівського ВП внести відомості, викладені у заяві ТОВ Останній Бастіон про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Матеріали про розкрадання ОНУРом майна громади поблизу села Терентіївка Полтавського району уже незабаром.
