«Незалежність суддів» за версією ВРП: своїм — захист, чужим — дисциплінарні справи
Після оприлюднення фрагментів НСРД Рада закликає берегти довіру до судів. Але що відбувається всередині самої системи?
Вища рада правосуддя, про корумпованість і продажність якої вже ходять легенди, 10 вересня 2026 року ухвалила «Публічну заяву щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя». Раніше про «авторитет правосуддя» члени ВРП якось не згадували — здебільшого турбувалися про свої гаманці. А тут раптом прозріли.
Причиною появи «Публічної заяви» стало те, що під час обрання слідчим суддею ВАКС запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій прокурор САП зачитав окремі фрагменти з протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, де були зафіксовані розмови між Мудрою та її коханцем Микитасем.
Зокрема, Мудра розповідала Микитасю, як вона передає подарунки голові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ларисі Рогач, а Рогач організовує для Мудрої потрібні судові рішення. Розповідала Ірина Романівна й про свої позапроцесуальні контакти із суддями Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, які консультують Мудру щодо того, як Микитасю уникнути покарання за вчинені ним злочини, а також про свої особливі відносини з членами Вищої ради правосуддя, які обслуговують її незаконні забаганки.
У зв’язку з цим ВРП заявила:
«Вища рада правосуддя акцентує, що наведені відомості самі собою не є встановленням факту незаконного впливу на суддів або факту втручання у здійснення правосуддя. Водночас навіть формування в суспільстві думки про можливість впливати на судові рішення завдає шкоди авторитету правосуддя та довірі суспільства до судової системи».
Ти ба. Виявляється, у Вищій раді правосуддя вперше довідалися, що українські судді такі ж продажні, як і члени ВРП. Також Вищу раду правосуддя занепокоїла інформація «про можливе використання процедур призначення або кар’єрного просування суддів як інструменту формування їхньої особистої лояльності. Сприйняття процедур призначення, переведення чи кар’єрного просування судді як інструменту формування його особистої залежності або лояльності становить загрозу незалежності судової влади».
На практиці формування «особистої залежності або лояльності» виглядає так. При Вищій раді правосуддя орудують дві фізичні особи — підприємниці: ФОП Чижик Тетяна Віталіївна (зареєстрована в селищі Ярмолинці) та ФОП Буртник Христина Василівна (зареєстрована в м. Івано-Франківську). Гроші цим бізнес-леді платить колишній суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков (пасерб колишнього першого заступника міністра юстиції Миколи Кучерявенка та син колишньої судді Другого апеляційного адміністративного суду Ольги Мінаєвої).
Цей Жернаков, користуючись тотальною корумпованістю Вищої ради правосуддя, разом із домочадцями формує новий суддівський корпус, який обслуговуватиме його схеми. Тобто й раніше судді не відрізнялися правосвідомістю. Але принаймні вони хоча б служили корумпованій українській владі. А тепер служитимуть родині якогось там Жернакова.
Для цього ФОП Чижик Т. В. і ФОП Буртник Х. В. нишпорять у Єдиному державному реєстрі судових рішень і вибирають постанови, ухвалені суддями під час розгляду протоколів про адміністративні правопорушення, складених за ознаками ст. 130 КУпАП («керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції»). Якщо суддя є «чужим», не обслуговує Жернакова й при цьому не позбавив правопорушника права керування транспортним засобом, то ФОП Чижик Т. В. і ФОП Буртник Х. В. подають на такого суддю дисциплінарну скаргу, яку їм оплачує Жернаков. А якщо це «свій» суддя — то не подають.
Так ось, за підрахунками «Судово-юридичної газети», з 86 дисциплінарних скарг, поданих ФОП Чижик Т. В., у 69 випадках (80,2%) ВРП відкрила дисциплінарні справи щодо суддів. З 64 дисциплінарних скарг, поданих ФОП Буртник Х. В., ВРП відкрила дисциплінарні справи в 64 випадках. А дисциплінарні скарги, подані іншими громадянами, не розглядаються взагалі — з 12 860 скарг дисциплінарні справи були відкриті лише у 51 випадку (0,4%).
Таким чином, на гроші кількох приватних осіб продажна Вища рада правосуддя формує в Україні повністю корумпований суддівський корпус. Якщо судді обслуговують Жернакова, то вони можуть хоч голими по вулицях бігати — як знаменита суддя-шахрайка з Полтави Лариса Гольник, яка за підробленими документами намагалася заволодіти гаражем своєї психічно хворої сусідки, а зараз заробляє співпрацею з піар-компаніями, наближеними до Медведчука й Царьова, та участю в розкраданні міжнародних грантів (при цьому отримані гроші «її честь» не декларує).
До ВРП дисциплінарні скарги на цю Гольник надходять ледь не щотижня — аферистка в мантії опустилася вже до того, що поширює на своїй фейсбук-сторінці брудну лайку, антисемітські висловлювання та наклепи на відомих адвокатів і правозахисників. Але Вища рада правосуддя всі скарги на цю Гольник відправляє в кошик для сміття.
З майже сотні скарг лише в одному випадку щодо судді Гольник було відкрито дисциплінарну справу — за те, що Гольник під своїм суддівським паролем переглядала в Єдиному державному реєстрі судових рішень справи, які розглядали інші судді в закритих судових засіданнях, вибирала персональну інформацію про громадян і передавала її для оприлюднення своєму чоловікові Гавриленку, який багато років ніде не працює, ухиляється від мобілізації та підробляє виготовленням «чорного піару».
А, наприклад, суддю Приморського районного суду Одеси Сергія Кичмаренка ВРП ухвалила звільнити з посади лише за те, що він сказав на адресу прокурорів: «Ви звинувачуєте людей незрозуміло у чому», «Люди повинні захищатися!», «Відкрийте докази провини! Я не буду за вас працювати. Я чую від вас тільки загальні слова», «Це злочин — не підтримувати обвинувачення! Ви не приходите в засідання вже не вперше. Чекаю графік відкриття вами доказів», «Це все ваші здогадки», «Відкрийте КПК, почитайте, як вирішуються клопотання». А все тому, що Гольник бере активну участь разом із Жернаковим та іншими «активістами» в розкраданні міжнародної допомоги, а Кичмаренко «активістів» не обслуговує.
Ба більше, Вища рада правосуддя заявила, що «добір, призначення та переведення суддів є процедурами публічно-правового характеру, які здійснюють виключно уповноважені Конституцією та законами України суб’єкти на визначених законом підставах. Такі процедури не є персональною послугою кандидату або судді».
Нічого, окрім сміху, ця заява викликати не може. Бо той самий Жернаков, опитаний на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, підтвердив, що він виплачує гроші за «правильні» голосування членам Громадської ради доброчесності, яка оцінює суддів і кандидатів у судді.
Тож краще було б, якби ВРП замість того, щоб ганьбитися «Публічною заявою щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя», прокоментувала ось цей діалог із протоколу негласних слідчих (розшукових) дій, які НАБУ проводило стосовно Мудрої та її коханця Микитася:
Мудра: А с другой сторони, давай подумаєм, может как-то можна іспользавать Махінчука?
Микитась: Да-да… Вот с Махінчуком можна хотя би посавєтоватся, вот точно посавєтоватся с нім.
Віталій Миколайович Махінчук — це член Вищої ради правосуддя, один із тих, хто обслуговує Жернакова та блокує розгляд дисциплінарних скарг щодо судді-шахрайки Гольник і якого, виявляється, «іспользуют» фігуранти корупційних скандалів.
А ще краще було б, якби Вища рада правосуддя, яка давно перетворилася на корупційний гнійник, оголосила про саморозпуск.
І родзинка на торті: за інформацією Міністерства фінансів України, у серпні 2026 року найбільша середня нарахована зарплата була у Вищій раді правосуддя — 545 тис. грн на одного працівника. На виплату грошового забезпечення військовим під час війни країна коштів не має, натомість колосальні виплати йдуть корупціонерам, які ґвалтують залишки правосуддя.
