Новгородські берестяні грамоти належать фіно-уграм
Віднайдені під час археологічних розкопів записи на корі берези доби княжої Русі (XI-XV століття) мають естонське коріння.
На цьому наполягає викладач Університету Торонто, доктор антропології та фаховий палеолінгвіст Андрес Пяябо, передає медіаагенція "Останній Бастіон".
Зі слів науковця, який роками досліджує писемність фінських народів Балтійського регіону, окремі берестяні грамоти з Новгорода належать літописному племені чудь.
Якщо точніше, – то предкам сучасних естонців, котрі у VIII-XI століттях разом із карелами населяли обширні терени від Чудського озера до Ільменського.
«Найкраще сліди ранньосередньовічного зразка естонської мови збереглися на грамоті під №292. Здійснено напис шрифтом, схожого на кириличний. Ось, що мені вдалося дешифрувати:
- Оригінал – "Юмола нуолін имижи ноулисе хан оли омо боу Юмола соудин ииохови".
- Сучасна естонська – "Jumal noolnud inimesi noolja, ta oli oma poeg, Jumal sõudnud iia-hoovi".
- Переклад – "Господь пронизав стрілами людей [навчив людей мови – прим. авт.], стрільцем був Його Син. І відбув Господь на Небеса [дослівно, "священний двір – прим. авт.]".
На превеликий жаль, дослідники Новгородських грамот зухвало відкидають вищенаведений факт, вважаючи нісенітницею. Можливо, якби вони знали естонську, то написи на бересті заграли дещо іншими, не слов'янськими барвами», – зазначив Андрес Пяябо.
Також медіаагенція "Останній Бастіон" закликає читачів пам'ятати про те, як попри поширену думку, у теперішній Греції немає жодного великого населеного пункту із переважно власне грецькою назвою.
