Нові тенденції української дипломатії

Я от думаю, якою була б реакція нашого незабутнього Віктора Федоровича, якби він узнав, що якийсь клерк з Адміністрації Президента (типу, радник глави АП Сергія Льовочкіна) на пропозицію розповідати про свою ділянку роботи лише українською мовою публічно –  через соціальну мережу – відповів би: «Пошел на х@й. Так понятнее?».

Скоріше за все, Янукович особисто вибив би зуби цьому клерку. А, можливо, ще й Льовочкіну поставив би пару синців під очима. Тому що подібну поведінку підлеглих президент може терпіти лише в одному випадку – якщо він сам є бидлом і набрав собі бидла в Адміністрацію. А двічі несудимий, яким би він не був насправді, не хотів виглядати, як бидло.

Більш того, Янукович не хотів виглядати і як малоросійський губернатор. Натомість прагнув бути монархом на чолі європейської держави, яку мріяв залишити в спадок дітям і онукам. А тому не дозволяв від імені влади принижувати державні символи, зокрема українську мову – навіть примусив Азарова найняти репетитора, щоби засвоїти бодай найпростішу українську лексику.

Інша річ – це нинішня команда «блатних і ніщіх», що окупувала вулицю Банкову: дрібні аферисти, інтелектуальний маргінес і соціальний непотріб, метою яких є нацарювати сто рублів і втекти. Їм не потрібна ані держава, ані її символи, бо вони є бидлом. Однак, на відміну від Януковича, цього не приховують, а, навпаки, пишаються: мовляв, хочеш, щоби ми звітували про роботу української делегації в Тристоронній контактній групі українською мовою? – «Пошел на х@й. Так понятнее?».

До речі, чимало суперечок викликала ортографія в дописі Арестовича. Народ, який не звик, що українців посилають нах@й за прохання до представників влади звітувати про свою діяльність українською мовою, тепер сумнівається – як правильно писати: «на х@й» чи «н@хуй»? Питання важливе та актуальне з огляду на те, що голова фракції партії «Слуга народу» у Верховній Раді батоні Арахамія вже виступив із заявою, у якій підтримав Арестовича й сказав, що саме так треба відповідати на пропозицію вживати державну мову в офіційному спілкуванні.

Я не є великим знавцем мови Арестовича та Арахамії, але все ж таки думаю, що писати треба разом. Точніше, написання слова «х@й» з «на» залежить від того, якою частиною мови воно є – іменником чи прислівником. Якби йшлося про примірку товару в секс-шопі, тоді це був би іменник, який з «на» пишеться окремо – «на х@й», «в п@зду», «у ср@ку». А коли окреслюється напрямок руху (вгору, вниз тощо) – тоді це прислівник і треба писати «нх@й». Відтак, на мій погляд, відповідь Арестовича містить граматичну помилку, неприпустиму для державного діяча такого масштабу.

Втім, є й протилежна точка зору: що радники керівника Офісу Президента при публічному висловленні свого ставлення до української мови мають застосовувати роздільне написання – «на х@й». Тому з такого важливого питання треба було б видати Указ президента, зафіксувавши єдину правописну норму – з тим, щоби українці знали куди саме посилати Зеленського разом з його арестовичами та іншими арахаміями.