"Нумо не вішаймо собі на вуха локшину" – до історії як Гітлер і Сталін Європу ділили
Два роки майбутні вороги були союзниками.
Український політик Андрій Іллєнко в переддень 8 травня – Дня пам'яті і примирення та напередодні 9 травня, коли, зазвичай, ватна публіка б'ється в екстазі “побєдобєсія”, нагадав про події, які передували Другій світовій війні.
А хто це в такій теплій, дружній атмосфері п’є чайок з Гітлером? Гітлер правда п’є водичку, але то таке.
Мабуть БЕндера? Ой, не він. Канавалєц? Ні.
А хто ж це? А це товаріщ Молотов, голова Ради народних комісарів (тобто голова уряду) СССР, нарком закордонних справ.
Можливо, товаріщ Молотов намагався присоромити біснуватого фюрера, гнівно засуджував фашизм та закликав до пацифізму?
Не зовсім. Товаріщ Молотов хотів Чорноморські протоки, остаточну анексію Фінляндії, нові територіальні надбання в Румунії, повний контроль над Болгарією, совєтські воєнні бази на Адріатиці, у Данії та Персидській затоці (!). Ну і ще там всього по трошки.
А після повернення до Москви товаріщ Молотов запросив до себе німецького посла та передав йому офіційного листа від уряду СССР, де заявляв про згоду на приєднання до вісі Берлін-Рим-Токіо, тобто до тієї самої "гітлерівської коаліції" у Другій світовій війні. За умови виконання московських "хотєлок", звичайно.
Німці їх виконувати відмовились та почали готуватися до "Барбароси".
Ось така історія. Нумо не вішаймо собі на вуха локшину.
Далі буде.
