Ольвійські дельфіни на берегах Ворскли
Продовжуючи розповідь про знахідки полтавських археологів, варто зупинитися на одній цікавій речі, що трапилася на цьогорічних розкопках. Ні для кого не секрет, що археологи надзвичайно забобонні люди, вірять в різні прикмети та виконують свої «ритуали». Однією з таких традицій є те, що найцікавіші знахідки трапляються в останній день розкопок. Не стали виключенням із правил й останні в цьому польовому сезоні роботи по вул. Жовтневій, 5а. На завершальній стадії досліджень, під час розчистки культурних нашарувань скіфського часу, до рук археологів потрапив не зовсім виразний, однак, історично цінний предмет – дрібна монета «дельфінчик». Такі предмети використовувалися у грошовому обігу давньогрецького поліса Ольвія на березі Дніпро-Бузького лиману.
Тому особливість цієї знахідки полягала саме у місці її виявлення. З історичних джерел відомо, що ці монети перебували в обігу виключно на території античного Ольвійського полісу і віддаляючись від низов’їв Гіпанісу та Борисфена їх знахідки порівняно рідкісні. І тут виникає питання: за якої ситуації ольвійська монета потрапила на територію сучасної Полтави? Звісно, однозначну відповідь на нього дати складно, однак сформувати обґрунтоване припущення цілком можливо.
На сьогодні встановлено, що заселення полтавських пагорбів та початок урбанізаційного процесу припадає на ІХ ст. і пов’язується з літописними сіверянами. Однак і в попередні епохи зручні полтавські терени були привабливими для заселення. Археологічні знахідки переконливо засвідчують існування на Івановій та Інститутських горах великого поселення скіфського часу, матеріальними доказами чого є рештки специфічного глиняного посуду, вироби з кістки та заліза тощо. На сьогодні відомі місця розташування курганного могильника, зольника та жертовника цього часу в межах нашого міста. За приблизними підрахунками, площа поселення складала 10 га, до його округи входили й менші селища, розташовані в межах сучасних мікрорайонів Полтави та навколишніх селах: Сади І та ІІ, Половки, Зінці, Гора, Гожули, Копили, Патлаївка, Супрунівка та інші.
Вважається, що в басейні Ворскли мешкали племена будинів і гелонів, які створили територіально-політичне утворення з центром на відомому Більському городищі. До його складу входила ціла низка поселень на Ворсклі, в тому числі й у межах сучасної Полтави. Більшість дослідників погоджується з тим, що Більське городище ототожнюється з описаним Геродотом містом Гелон. Завдяки археологічним дослідженням знаного українського археолога Б.А. Шрамка та його послідовників, підтверджуються широкі торгові зв’язки мешканців Більського городища з грецькими колоніями, в тому числі й з Ольвією, купці з якої періодично бували в цій місцевості. Про контакти еллінів та варварів, на думку академіка Б.О.Рибакова, свідчить і той факт, що грекам вжебула відома річка Ворскла під назвою Пантікапа.
В зв’язку з наведеними вище фактами, цілком слушним є припущення про те, що на поселенні скіфського часу у Полтаві могли зупинятися грецькі торгові кораблі, на шляху до Гелона. А віднайдений у Полтаві «дельфінчик», як і аналогічні знахідки з Більського городища, могли потрапити сюди в результаті контактів місцевого населення з ольвійськими купцями, маркуючи один з важливих торгових шляхів за доби античності.
Юрій Пуголовок,
кандидат історичних наук
науковий співробітник
Полтавської археологічної експедиції
ДП НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ
