Останні слова Олександра Литвиненка розсекреченні
23 Листопада 2006 загинув Олександр Литвиненко, три тижні після споживання чаю з «колишніми» агентами ФСБ (Андрій Луговий та Дмитро Ковтун). Розслідування виявило велику кількість полонію-210 в посуді та оселі пана Литвиненка. У 2007 році головний прокурор Великобританії виніс вирок проти Лугового – він винний в отруєні, але Росія офіціально відмовляється від екстрадиції, посилаючись на їхню конституцію. У весь цей час розслідування проходило в секретному режимі, де навіть жінка пана Литвиненка не мала доступу до інформації про загибель свого чоловіка.
Після загибелі чоловіка Марина Литвиненко, жінка Олександра Литвиненка, вела активні судові процеси для відкриття офіційного розслідування. Чиновники Великобританії відмовлялися, бо, на їх думку, відносини між Лондоном та Москвою могли погіршитися. Але після збиття літака Малазійських Авіаліній МН17 над східною Україною російськими бойовиками, Тереза Мей (міністр внутрішніх справ Великої Британії) погодилась відкрити діло на початку 2015 року. 27 Січня 2014 року було відкрито офіційне розслідування по справі отруєння Олександра Литвиненка в вищому суді Великобританія. По Англійському законодавству всі матеріали мають бути доступними громаді. Таким чином, громада отримала доступ до доказів по ділу. Одним з найважливіших доказів по справі має бути перехоплена Американцями розмова Кремля з вбивцями, де Москва дає згоду на вбивство пана Литвиненка.
Вже не смертному ложі, пан Литвиненко, мав змогу розповісти про його отруєння. Він розповідав, що зустрів Лугового в лобі готелю, який повів його в маленький бар неподалеку. Вони присіли за невеликий столик в кутку. Срібний чайник вже стояв на столі. Офіціант в білій сорочці та краватці запитав пана Литвиненка чи не бажає він чого не будь, але той відмовився. Тоді Луговий сказав: «Там ще залишилося трохи чаю». «Я налив собі чаю. Там було зовсім не багато. Він був вже холодний. Я проковтнув його три чи чотири разу. Через якусь причину, він мені не сподобався.»
Пан Литвиненко зрозумів, що «щось дивне» відбувається навколо нього, але вже не міг нічого зробити. Потім вони зустріли Ковтуна за барною стійкою, який скаржився, що він не спав минулу ніч… 22 дні потому, Олександр Литвиненко загинув в лікарні.
Д-р Кері, судово медичний експерт та його колеги мали проводили аутопсію в захисних костюмах, які мали незалежний доступ повітря. Такою великою була загроза випромінювання. По словах судово медичного експерта аутопсія була описана: «як найнебезпечніша за всю історію західного світу». Експерти виявили, що пан Литвиненко загинув через поліоргану недостатність через гостре отруєння радіацією. Це був перший випадок отруєння альфа випромінюванням у Великій Британії.
Луговий, обвинувачений в отруєнні, дав інтерв'ю російському радіо «Ехо Москви» після новин про відкриття публічного розслідування та сказав: «после того, как началась история вокруг Украины и геополитические интересы Великобритании, видимо, начали меняться, они решили это дело достать из нафталина и таким образом начать эти слушания… И глубоко плевать, что у них там происходит. Вот так я считаю».
Під час життя в Лондоні пан Литвиненко отримував фінансову допомогу від Бориса Березовського, який був знайдений задушеним у своєму будинку 23 березня 2013 року. Його смерть мала виглядати як самогубство, але докази вказують на вбивство. Ця методика удушення неодноразово використовувалася російськими спецслужбами для вбивства важливих чиновників. Слідство засекретили й вбивцю не знайшли.
Пан Березовський та пан Литвиненко відкрито піддавали критиці режим Путіна та його внутрішнє коло. У своїй першій книзі, пан Литвиненко, розкрив тактику ФСБ: російські агенти підривали російські будівлі, щоб спровокувати другу чеченську війну. Це, у свою чергу, створило привід для введення військ в Чечню, що підвищило рейтинг Путіна. Друга книга розповідає про Путіна в 90-ті та його зв’язки з бандою організованої злочинністю в Петербурзі. Перед смертю, пан Литвиненко, публічно зв’язав убивство Ганни Політковської з Путіном…
Одною з останніх статей Олександра Литвиненка була стаття про Путіна та його любов до хлопчиків. Пропонуємо нашим читачам ознайомитеся з нею:
«Я молю Бога, чтобы такие, как я, больше не рождались на свет» (предсмертная мольба маньяка Чикатило).
Президент России Владимир Путин неформально пообщался с туристами, осматривавшими Кремль. Президент шел из Большого Кремлевского дворца в свою резиденцию через Соборную и Ивановскую площади. По дороге он решил остановиться, чтобы поговорить с туристами. Среди них был и мальчик четырех-пяти лет, который на вопрос Путина сказал, что его зовут Никита. Путин приподнял на мальчике футболку и поцеловал его в живот.
Мировая общественность в шоке, никто не в состоянии объяснить, почему Путин перед первым встречным мальчишкой опустился на колени и поцеловал его в живот.
Ответ на этот вопрос можно найти, если внимательно изучить так называемые «темные пятна» в истории жизни российского президента. Главное из которых: почему после окончания Краснознаменного института им. Андропова (КАИ) – где готовят кадры для службы в разведке, Путина не взяли в первое главное управление КГБ СССР (ПГУ КГБ-внешняя разведка), а отправили обратно в Ленинградское УКГБ на нижестоящую должность. Любой, кто имел хоть какое то отношение к спецслужбам бывшего СССР, знает, что поступить в КАИ было практически невозможно, и если офицеру контрразведки удавалось пройти жесткий отбор и попасть на учебу в КАИ, святая святых КГБ, то это, как говорят чекисты, до конца жизни. Как об этом писал Виктор Суворов: «Вход рубль, выход два!»
И для того, чтобы выпускник КАИ, свободно владеющий немецким языком, оказался за бортом ПГУ, нужны были очень веские причины. После того, как никому не известный Путин совершенно непонятным образом оказался на вершине российской власти, я начал очень тщательно и досконально исследовать каждый шаг его карьерного роста. И вот что мне удалось разузнать от тех, кто хорошо знал Путина во время его учебы в КАИ.
Оказалось, что Путина не взяли во внешнюю разведку из-за того, что было установлено что он страдает ПЕДОФИЛИЕЙ. Как рассказали знающие люди, об этом его половом недуге узнали не сразу, а незадолго до окончания КАИ. Естественно, что времени на изучение Путина было не достаточно, а доложить на самый верх о том, что кадровики не досмотрели, и в недрах советской разведки завелся ПЕДОФИЛ руководство КАИ побоялось. Как принято в спецслужбах под благовидным предлогом от командировки в ФРГ Путина отвели и вернули его туда откуда он прибыл в Ленинградское УКГБ, как говорится дело с концом.
Сразу же после того, как Путин был назначен директором ФСБ, он начал выискивать собранный на него в спецслужбах компромат и уничтожать его, тем самым готовя себя к будущему президентству. Понятно, что, будучи директором ФСБ у него особых проблем с уничтожением компромата на самого себя не возникло. В то время Путиным были найдены в управлении собственной безопасности ФСБ видеозаписи, где чекистам удалось записать своего будущего шефа в то время, когда он занимается сексом с несовершеннолетними мальчиками. Причем Путина записали в той же самой конспиративной квартире на улице Полянка, в которой был записан с двумя проститутками и Генеральный прокурор России Юрий Скуратов.
Позже, когда Путин по приказу Абрамовича снимал Скуратова с должности генерального прокурора, шантажируя и уговаривая его добровольно покинуть свой пост, он в сердцах пожаловался Скуратову, что его, Путина, тоже засняли в этой же самой койке, при этом он, правда, умолчал о том, что его чекисты поймали за занятием педофилией. О том, что Путин засветился в той же самой квартире на Полянке, Скуратов написал в своей книге «Вариант дракона» на страницах 153-154. Кроме этого, о видеозаписи Путина с мальчиками знал и расстрелянный у подъезда своего дома заместитель директора ФСБ генерал-полковник Анатолий Трофимов, который в узком кругу доверенных лиц частенько сокрушался о том, что ФСБ попало в руки к педофилам. О том, что Путин страдает половым извращением, за неделю до таинственной гибели писал и главный редактор газеты «Совершенно секретно» Артем Боровик.
Так почему Путин целует мальчиков в живот? Ответ на этот вопрос достаточно банальный и простой, – потому что президент РОССИИ страдает ПЕДОФИЛИЕЙ. Конечно, мне можно не верить и заявлять, что Путин педофилом быть не может, потому как он примерный семьянин и его любят жена и дети. Однако, если вспомнить кровавую историю одного из самых жестоких маньяков современности Андрея Чикатило, который в угоду своей похоти убил 53 ребенка, то жена маньяка Чикатило, так же как и жена российского президента, всегда заявляла о том, что ее муж был примерным семьянином, любил и заботился о своих детях.
Александр Литвиненко, Лондон
