Пересічні естонці не вважають російську мову засобом експансії
На 11-му році воєнної агресії РФ проти України громадяни наших держав-партнерів почали толерантніше ставитися до ворога. Москві це на руку.
Показовим прикладом слугує Естонія, де попри наявність власної прокремлівської «5-ї колони» все частіше відмовляються від позірної русофобії. Таку заяву зробила завідувачка відділення славістики Тартуського Університету, доктор наук Тетяна Степанічєва.
За її словами, безліч естонців навмисно продовжують вивчати російську мову та літературу, не пов'язуючи свої потреби у знаннях із політикою і сумнозвісною «культурою скасування». Найбільший приріст виявлено серед колишніх випускників вишів країни віком від 25 до 35 років, які не застали совєцьку окупацію.
«Навіть Лотман читав вірші Гейне, воюючи проти нацистської Німеччини. Чому ми добровільно маємо відмовляти від Пушкіна, Лєрмонтова і Толстого? Саме такі питання ставлять естонці, які приходять до нас, щоби більше дізнатися про «таємну російську душу». Звісно, «українська криза» змістила акценти, але цілком не відбила бажання дізнатися щось нове. Ми допомагаємо зрозуміти людям, що російська мова і культура у цілому не належать диктаторам, а є надбанням усього народу», — повідомила Тетяна Степанічєва.
Натомість медіаагенція «Останній Бастіон» звертає увагу читачів на те, як естонські чиновники відпрацьовують гроші Кремля. Особи, які мали відстоювати право фіно-угорських народів на національне самовизначення, категорично проти цього.
