Після перемоги Україна має знайти своє власне місце у світі
Україна потребує реальної політики. По-перше, лідерства, яке б змінило позицію у світі, а по-друге, відмови від синдрому країни-жертви.
Владі на Печерських пагорбах негайно слід припинити грати у країну "третього" світу з обов'язками "першого". Ситуативна політична гра у владних кабінетах – ганебне явище, поки світ спостерігає, як від російських ракет, снарядів і куль гинуть українці.
Ось чому після цієї війни у всіх нас буде величезна кількість роботи: відбудувати будинки, поновити економіку, знайти робочі місця для сотень тисяч ветеранів. А ще, і це, мабуть, найголовніше, гідно оплакати загиблих і нарешті знайти своє місце у світі.
Але буде одне завдання, яке стане перевіркою, тестом, випробуванням. Чи за всіма проблемами, за політичними сварками, за тисячами дрібних щоденних викликів ми знайдемо сили збудувати інституцію, яка буде карати військових злочинців.
За Дніпро, за Бучу, за Лиман, за Запоріжжя, за Маріуполь, за Херсон, за все і за кожну втрачену душу. Це величезна робота, як не крути...
Це пошук, це бази, це проникнення, це складні операції на чужій території, це аналітика, це OSINT-дослідження, це десятки, це сотні тисяч людино-годин роботи. Це складно, але це необхідно.
Скільки б нам це не коштувало, скільки б часу не зайняло. Це не помста – це інвестиція у майбутнє і знак піднятої руки, знак всьому світу: той, хто прийде в Україну з війною, буде проклятий і покараний за будь-яку ціну, у будь-якому місці, у будь-який день.
