Подвійна гра «голуба війни» Макрона
Французький лідер поступово еволюціонує. Проте українцям не слід зачаровуватися популістичними заявами того, хто залежний від рейтингів.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Емманюель Макрон, «головний європейський яструб», якій кілька місяців розповідав про скерування в Україну військового контингенту чи то НАТО, чи то принаймні Франції, змінив риторику. Навіть про скерування інструкторів до нас вже не йдеться.
Мабуть, подивився на дані французьких соціологічних опитувань, згідно з якими 90% французів проти війни із росією, і на рейтинги власної партії. А вона навряд чи потрапить в Європейський парламент.
6 червня Макрон оголосив про намір передати Україні невизначену кількість застарілих винищувачів «Mirage-2000-5» і про намір на території Франції сформувати та навчити українську бригаду в 4 500 вояків. На жаль, що те, що інше в наших умовах без сенсу:
- У ВПС Франції наразі 26 літаків модифікації «Mirage-2000-5», призначених для повітряних боїв.
Їх збираються списувати та замінювати на сучасні «Rafale». Списання займе багато часу, важко сказати скільки, але це буде довго, а далі на них чекає технічне обслуговування та модернізація.
Інша проблема — підготовка пілотів. «Mirage-2000-5» має дельтаподібне крило, фахове навчання пілотуванню у цьому випадку займе мінімум рік (згадую, як рік тому в Україні серйозно міркували, що наші пілоти навчаться пілотувати F-16 за 3-4 місяці, але їхня підготовка вже триває місяців 8, і що досі цей процес не завершений).
Із винищувачами «Mirage-2000-5» буде ще складніше. Це саме стосується інфраструктури технічного обслуговування, якої у нас не має, і яка буде відмінна від F-16.
- Підготовка української бригади у Франції? Та не смішіть.
Французи зараз самí активно переймають бойовий піхотний досвід Сил оборони України. Тож, а чому вони можуть навчити наших військових, поліційній операції, як французи зараз проводять у Новій Каледонії?
Вже є чимало відгуків про вишкіл українських солдатів у Британії, Польщі та інших країнах; м'яко кажучи, якість цих вишколів не дуже. Європейські інструктори, звісно, стараються, але реалії нашої війни вже не відповідають їхнім настановам.
Тому найкращі військові інструктори в Європі наразі — це українці. У нас є бази, системи підготовки, дійсно фахові інструктори, тож, чому замість впровадження власного досвіду, який довів свою ефективність, у нас продовжують орієнтуватися на Захід, питання риторичне.
