Покозачення українців як вихід із петлі часу постійних невдач

Опінії
16 червня, 15:18
Покозачення українців як вихід із петлі часу постійних невдач
Фото: Facebook

В Україні права й свободи є у тих, кому пощастило пролізти до влади. А ті ж, хто її боронить і сплачує податки, — по вуха в обов'язках...

Історик, громадський діяч, правдоруб

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).

«Було колись, панували,
Та більше не будем!..
Тії слави козацької
Повік не забудем!..
»

У зв'язку із труднощами мобілізації все популярнішою стає ідея повернення до козацького станового принципу організації суспільного життя. Саме такого, де політичні права мають тільки ті, хто здатен виконувати обов'язок захисту своєї Вітчизни.

Особисто я не вважаю таку ідею абсурдною, скандальною, «несвоєчасною» чи «ретроградною» у світлі наших євросоюзних поривань, тощо. Проте,  як завжди, є одне але, і це «але» дуже суттєве!

У минулому, коли козаки прийшли з фронту з перемогою. За схемою «було»-«стало», стало якраз на користь України: була підлегла територія у державі «обойга народув» (польського і литовського) — стала автономна одиниця, звідки викурили гнобителів українського народу.

Козацтво не забирало в народу ніяких прав і свобод — навпаки, додало; були кріпаками — стали вільними людьми. У сучасних реаліях, щоби претендувати на привілейоване становище, треба повернутися із Кубанню й Східною Слобожанщиною.

Бо була найбільша в Європі держава з міжнародно визнаними кордонами, а стало що? Я вже мовчу про те, що правдиві козаки отій істоті, яка нині грає роль верховного головнокомандувача, до булави і Єванґелія й доторкнутися б не дали!

Тому спочатку прибираємо кізяки з чола держави, звільняємо політичний простір від етнічних ОЗУ та осередків «філантропії», здобуваємо, а не втрачаємо правічні українські землі. Й уже за підсумками роздаємо привілеї, але ставку робимо на етнічних українців, а не  на резидентів чужинського походження.

Читайте також:
Війна
Усі геополітичні фантазії закінчуються гекатомбами. «Територіальний націоналізм» — це шлях до кривавих жертв землі-матінці.
вчора, 07:17
Опінії
Мілітарний дух Української Нації, що проєктується в мілітарну силу України, — ось головна запорука нашого існування. Pugno ergo sum...
15.11.2023, 12:34
Опінії
Наочно про різницю миру і війни проти Москви. Бо війна є кращим інструментом у відносинах із росією, ніж мир!
18.10.2023, 07:42
Опінії
Щоби рухатися далі, варто зрозуміти одну константу. Для багатьох, навіть для більшості, – Росія це даність, але не для українців.
15.07.2023, 20:58
Історія
123 роки тому у Полтаві було публічно виголошено реферат "Самостійна Україна". Її автором є наш земляк, славетний Микола Міхновський.
20.02.2023, 07:31
Історія
Віддамо шану братчикам, які віддали життя за геополітичну суб'єктність нашої Неньки. Ваш геройський Чин надихатиме наступників.
28.12.2022, 17:00